Вивчення комп’ютерних наук та програмування може – і повинне! – бути цікавим. У цьому тексті ми зробимо коротенький огляд захопливих книжок, пов’язаних із tech-індустрією. Це не підручники, а якісний сучасний нон-фікшн, тож ви зможете поєднати приємне з корисним – розважити себе читанням і поглибити свої знання.
Dawn of the New Everything: Encounters with Reality and Virtual Reality
Автор цієї книжки – програміст, музикант, футурист та “батько віртуальної реальності”. Описати жанр книжки складно – в ній є все: спогади з дитинства, філософія, думки про те, як влаштовано людський мозок і, звісно, роздуми про віртуальну реальність. Джарон оповідає свою історію з самого початку, згадує про втрату матері, свій шлях в науці та власні починання – ця книжка “чіпляє” одразу і тримає інтерес читача до останньої сторінки.
Одного разу, коли Джарон був ще дитиною, у локальній телефонній мережі стався збій. Він підняв слухавку і почув водночас сотні голосів. Деякі були ближче, інші, здавалося, далеко, але складалося враження, що всі вони були якимось чином пов’язані в єдиному віртуальному просторі. Завдяки анонімності було легко говорити до незнайомців, і діти почали спілкуватися. Але наступного дня, в школі, ніхто про це не обмовився жодним словом. Джарон дивився на дітей і намагався вгадати, хто з них хто у “віртуальному просторі”. Тоді він вперше замислився про здатність технологій зближувати людей.
Якщо вас цікавить, звідки бере походження віртуальна реальність, яку вона має цінність, та яким чином мислять науковці в технічній галузі, обов’язково прочитайте цю книжку.
Волтер Айзексон відомий широкому загалу як автор знаменитої біографії Стіва Джобса. Але ця книжка також варта вашої уваги. У ній Айзексон розповідає історії людей, які зробили суттєвий внесок у розвиток комп’ютерних наук. Наприклад, про Аду, графиню Лавлейс. Вона була дочкою лорда Байрона, але також – першопроходцем у комп’ютерному програмуванні. Кодинг веде свій відлік з 1840-х років, ви знали про це?
Також у книжці описується історія Веннівера Буша, який вигадав диференціальний аналізатор (аналог електромеханічного комп’ютера) у 1930-х. Алан Тюрінг та його робота над розшифровкою німецьких кодів під час Другої світової війни, винайдення транзистора в лабораторіях Белла у 1947, перші жінки в комп’ютерних науках, запуск Супутника, поява “гіпертексту” та Інтернету – усе це та багато інших тем описані в цій книжці. Вона надихає, “відкриває очі” на багато речей, і з нею варто ознайомитися кожному, хто хоче працювати в tech-сфері.
Цю книжку радить Біл Гейтс, тож вона варта вашої уваги. Її автор – філософ з попереднім досвідом у теоретичній фізиці (цікаве поєднання!). Також Нік Бостром є директором-засновником Інституту людства майбутнього в Оксфордському університеті. Що станеться, коли з’явиться справжній штучний інтелект? Що нам робити – радіти прогресу в цій галузі чи побоюватися його?
Автор наводить різні сценарії розвитку та аналізує їх. У багатьох дослідженнях стверджується, що чим “розумнішим” є штучний інтеллект, тим він є безпечнішим. Та що як це лише трюк, щоб обдурити людство і змусити нас працювати швидше? Що як ШІ стане неймовірно потужним і нападе на нас? Врешті, принципи та цінності ШІ відрізняються від людських. А може, в нього взагалі нема цінностей?
Це захоплива книга – екскурс у майбутнє, яке може настати вже скоро і мати величезний вплив на світ, яким ми його знаємо.
Щодня ми стикаємося з проблемами, які можна вирішити за допомогою алгоритмів. Наприклад, від пошуку квартири в оренду до зустрічань. Будь-які з таких життєвих завдань можна віднести до класу математичних проблем, які визначають “оптимальну зупинку”. Якщо ви знаєте найбільш ефективний план дій, ви можете зекономити цінний час, гроші та зусилля. Наприклад, у питанні пошуку квартири в оренду автори радять виділяти 37% вашого часу (скажімо, 11 днів на місяць) лише на огляд, без прийняття фінального рішення. Після такого “калібрування” автори радять орендувати першу квартиру, яка здасться вам кращою за всі варіанти, які ви побачили до того моменту. Таким чином ви мінімізуєте час та максимізуєте цінність того, що врешті отримуєте.
Це лише один із прикладів проблем, що описано в цій книжці. Автори допомагають читачам втілити принципи комп’ютерних наук у життя: від пошуку вільного місця для парковки до прибирання вдома. Якщо вам до вподоби практичні поради з науковою ноткою, ця книжка для вас.
The Fourth Age: Smart Robots, Conscious Computers, and the Future of Humanity
Програмісту потрібно не лише писати код, але й мати уявлення про поточний світ технологій. Про те, в якому напрямку рухається його розвиток, які результати й наслідки матимуть людські дії в цій сфері. Як пише автор цієї книжки, зараз ми вже можемо спостерігати схід “четвертої доби”.
Перша почалася, коли люди відкрили для себе вогонь та почали готувати на ньому їжу. Головна технологія другої доби – агрикультура. Завдяки їй люди отримали більше їжі і почали будувати міста для життя. Третя доба почалася 5 тисяч років тому із винайденням писемності. Аж донедавна ми всі жили в третій добі, незважаючи на безліч нових технологій – від парового двигуна до електростанцій.
Найважливішим винаходом третьої доби став комп’ютер. Як каже Різ, обчислення – це серцебиття Всесвіту. Комп’ютери відчинили двері до четвертої доби людства. Вони допомогли нам створити штучний інтелект та роботів, і ці технології змінять наше життя. Як саме? Варто прочитати цю книжку, щоб дізнатися.
Як ця книжка пов’язана з комп’ютерними науками? Дуже просто. Кожному програмісту потрібне розвинене критичне мишлення, а також вміння правильно інтерпретувати дані і робити певні висновки на їх основі.
У всіх нас є спільна проблема: ми систематично помиляємося в оцінці. Автори пропонують нам простий тест із множиною виборів, щоб наочно продемонструвати це твердження. Наприклад, одне з питань – про бідність. Як змінилася частка людей, що живуть у бідності, за останні 20 років:
Подвоїлася
Залишилася на приблизно тому ж рівні
Зменшилася майже вдвічі
Лише 7% людей відповідають правильно на це запитання (зменшилася майже вдвічі).
Виявляється, наше уявлення про світ гірше за реальність. В оцінці помиляються і викладачі, і науковці, і журналісти, і навіть Нобелівські лауреати. Автори пояснюють, чому так склалося та що з цим робити.
Це свіжа книга, яка побачила світ лише у 2022 році, і одразу стала переможцем премії Financial Times Business Book of the Year. Безліч медіа, в тому числі New York Times, опублікували схвальні відгуки на неї.
Комп’ютерні чипи мають ключову цінність для tech-сфери. Чипи потрібні у всьому: смартфонах, машинах, і навіть на фондовий ринок чипи мають вплив. Чипи визначають країни з найпотужнішою армією, екеномікою, та впливом у геополітиці. Не дивно, що навколо них розв’язується справжня війна. США домінували на світовому рінку, бо контролювали прогрес у виробництві комп’ютерних чипів. Але нині ситуація змінюється. Наприклад, Китай намагається стати ключовим гравцем (оскільки ця країна витрачає на закупівлю чипів більше грошей, аніж на будь-який інший імпорт, в тому числі нафту) і вливає в цей напрям величезні суми.
Кріс Міллер, економічний історик, розповідає про розвиток виробництва комп’ютерних чипів, пояснює поточний стан ринку та розмірковує, яке майбутнє чекає на нього.
Що ви думаєте про цю добірку? Діліться своєю думкою та залишайте рекомендації щодо своїх улюблених книжок!
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ