Від початку повномасштабного вторнення український ринок IT увійшов у стрімке піке — кількість вакансій для айтівців стрімко скорочувалась. На кінець 2023 року ситуація дещо стабілізувалась, проте говорити про довоєнний рівень рекрутингу поки зарано.
Про те, що відбувається сьогодні з наймом айтівців в Україні, та як джуну виділитись на фоні інших кандидатів — поговорили із Co-Founder&CEO рекрутингової платформи BazaIT Вікторією Наливайко.Останнє дослідження DOU говорить про те що, найм джунів в Україні продовжує скорочуватись. Згідно з вашою практикою, станом на кінець 2023 року як оцінюєте процес найму джунів в українські IT-компанії?
Ринок досі не готовий до джунів, але добре те, що IT-компанії почали розвивати свою внутрішню інтернатуру. Так робить компанія NeatPeak — вони закрили кілька вакансій за допомогою інтернатури. Так ми зробили в BazaIT — навіть під час інтернатури кілька наших інтернів захантили.
Якщо порівнювати кандидатів різних IT-професій, то згідно з вашим досвідом, кого зараз найбільше наймають на роботу: сапортів, маркетологів, розробників, дизайнерів, etc?
Я буду говорити винятково з позиції свого досвіду. Тренд на розвиток відділу маркетингу, зокрема, на маркетологів, сейлз- та сапорт-спеціалістів продовжує зростати.
Чому так відбувається? Djinni пише, що найми в продуктових компаніях зрівнялись з наймами в аутсорс-компаніях із двох причин: перша — аутсорси дійсно зазнали падіння і не створюють такої конкуренції, як раніше, позаяк історично в Україні більше було саме аутсорс-компаній, друга причина — українські продуктові компанії — від Нової пошти до Uklon — мають сильні стратегії розвитку. Це такі стратегії, які розраховують не лише як вижити під час кризи, але й як захопити ще більше ринків, щоб зростати і зробити світову експансію. У таких продуктових компаніях відбуваються сотні наймів протягом року — ми бачимо, що вони перестають бути лише локальним бізнесом, створюють конкуренцію світовим гравцям.
Порівняно з українським ринком, чи може європейський ринок IT запропонувати кандидатам джуніорам більше пропозицій?
На жаль, ні. Європейці переважно співпрацюють з локальними студентами, вони люблять брати на інтернатуру або на джун-позиції студентів з університетів.
Студенти, що навчаються у Європі на останніх курсах часто знають, куди вони далі підуть на інтернатуру — провідні tech-компанії дуже глибоко розвивають співпрацю з університетами. Наприклад, у Meta, Netflix, Amazon дуже обширні програми співпраці з університетами.
Є теза, що зараз аби влаштуватись на позицію джуна потрібно знати більше технологій, ніж кілька років тому. Чи змінились, на вашу думку, вимоги до кандидатів-розробників на позицію Junior від початку війни до сьогодні?
Зараз найважливіша вимога до джунів — це наявність реалізованих кейсів. Якщо джун брав участь у некомерційному проєкті фонду чи волонтерської організації, проте повністю побудував для них вебсайт або додаток, розробив дизайн або маркетингову стратегію, то це значно підвищує його шанси отримати офер.
Найбільша конкурентна перевага джуна — це не кількість технологій, які він знає, а вміння брати на себе відповідальність та знаходити можливості для практики, коли вони не приходять самі у руки. Це покаже роботодавцю, що ви не сидите і не чекаєте погоди з моря, а вмієте самі собі знаходити роботу.
Під час війни софтскіли стали дуже важливими, тому що 24 лютого ми всі зрозуміли хто є хто: чи правильну команду ми найняли, чи вона сфокусована на бізнес, чи вона вміє працювати зі стресом, чи вона самоорганізована тощо. Я б підсумувала так: важливі відповідальність, адекватність і самоорганізованість.
На вашу думку, які прорахунки та помилки роблять джуніори-розробники, які заважають їм після навчання знайти роботу?
Найпоширеніша помилка — це думати, що розміщення резюме або подання на вакансію — все, що можна зробити, а далі можна чекати на офер.
Також помилкою є нерозуміння стратегії пошуку роботи і недоросле відношення до цього пошуку. До професії потрібно ставитись серйозно, бо це справа на все життя.
Отже, після курсів кандидат має:
створити резюме,
отримати консультацію кар’єрного консультанта,
направити резюме своїм друзям та своєму викладачу по Java і отримати фідбеки,
вдосконалити CV.
Після кожного подання на вакансію треба записувати, куди ви відправляли CV, аналізувати відмови і подальше спілкування з компанією, якщо воно відбулося.
Раджу активно вести LindeIn-профіль: ділитися власним досвідом розробки або статтями з професійних тем. Потрібно дізнаватись про рекрутерів, які зараз шукають джавістів, випитувати у них профіль ідеального кандидата.
Кожна відмова, якщо правильно її проаналізувати, наближатиме вас до оферу. Таким чином, можна ставати кращим, ніж конкуренти, які проходять той самий шлях.
Дійсно, пошук роботи — це стратегія, яка ділиться на маленькі кроки. За роботу потрібно боротися, її потрібно вигризати.
Як джуніор-розробникам зацікавити рекрутера у 2023 році, щоб отримати запрошення на співбесіду?
Найголовніше, — знайдіть і зробіть pet-проєкт. Це може бути безкоштовна робота, яка дозволить здобути перший кейс у портфоліо. На співбесіді цей досвід допоможе вам говорити, використовуючи приклади з власного досвіду, роботодавці цінують це. Таким досвідом і дорослим відношенням до пошуку роботи завжди можна виділятись серед інших кандидатів. Деякі компанії шукають студентів, волонтерів для роботи, такі позиції є.
Коментар команди JavaRush:
Практичні кейси можна здобувати і під час навчання! Таку можливість надає JavaRush-Університет. Навчальна програма, окрім теорії та задач з кодингу, налічує близько 10 практичних проєктів, які допоможуть студентам отримати потрібний досвід — більше, ніж у деяких джунів. Досвідчений ментор даватиме фідбек на кожен виконаний вами проєкт — таким чином, ви зможете покращуватись у програмуванні з кожним новим проєктом. Отже, по закінченню навчання ви матимете ціле портфоліо, яке можна демонструвати на інтерв’ю.
Крім того, кар’єрний центр JavaRush підтримує випускників під чам пошуку першої роботи — HR-спеціалісти компанії допоможуть вам удосконалити резюме, підготують до пошуку релевантних вакансій та проходження співбесід.
Останнє дослідження DOU говорить про те що, найм джунів в Україні продовжує скорочуватись. Згідно з вашою практикою, станом на кінець 2023 року як оцінюєте процес найму джунів в українські IT-компанії?
Ринок досі не готовий до джунів, але добре те, що IT-компанії почали розвивати свою внутрішню інтернатуру. Так робить компанія NeatPeak — вони закрили кілька вакансій за допомогою інтернатури. Так ми зробили в BazaIT — навіть під час інтернатури кілька наших інтернів захантили.
Якщо порівнювати кандидатів різних IT-професій, то згідно з вашим досвідом, кого зараз найбільше наймають на роботу: сапортів, маркетологів, розробників, дизайнерів, etc?
Я буду говорити винятково з позиції свого досвіду. Тренд на розвиток відділу маркетингу, зокрема, на маркетологів, сейлз- та сапорт-спеціалістів продовжує зростати.
Чому так відбувається? Djinni пише, що найми в продуктових компаніях зрівнялись з наймами в аутсорс-компаніях із двох причин: перша — аутсорси дійсно зазнали падіння і не створюють такої конкуренції, як раніше, позаяк історично в Україні більше було саме аутсорс-компаній, друга причина — українські продуктові компанії — від Нової пошти до Uklon — мають сильні стратегії розвитку. Це такі стратегії, які розраховують не лише як вижити під час кризи, але й як захопити ще більше ринків, щоб зростати і зробити світову експансію. У таких продуктових компаніях відбуваються сотні наймів протягом року — ми бачимо, що вони перестають бути лише локальним бізнесом, створюють конкуренцію світовим гравцям.
Порівняно з українським ринком, чи може європейський ринок IT запропонувати кандидатам джуніорам більше пропозицій?
На жаль, ні. Європейці переважно співпрацюють з локальними студентами, вони люблять брати на інтернатуру або на джун-позиції студентів з університетів.
Студенти, що навчаються у Європі на останніх курсах часто знають, куди вони далі підуть на інтернатуру — провідні tech-компанії дуже глибоко розвивають співпрацю з університетами. Наприклад, у Meta, Netflix, Amazon дуже обширні програми співпраці з університетами.
Є теза, що зараз аби влаштуватись на позицію джуна потрібно знати більше технологій, ніж кілька років тому. Чи змінились, на вашу думку, вимоги до кандидатів-розробників на позицію Junior від початку війни до сьогодні?
Зараз найважливіша вимога до джунів — це наявність реалізованих кейсів. Якщо джун брав участь у некомерційному проєкті фонду чи волонтерської організації, проте повністю побудував для них вебсайт або додаток, розробив дизайн або маркетингову стратегію, то це значно підвищує його шанси отримати офер.
Найбільша конкурентна перевага джуна — це не кількість технологій, які він знає, а вміння брати на себе відповідальність та знаходити можливості для практики, коли вони не приходять самі у руки. Це покаже роботодавцю, що ви не сидите і не чекаєте погоди з моря, а вмієте самі собі знаходити роботу.
Під час війни софтскіли стали дуже важливими, тому що 24 лютого ми всі зрозуміли хто є хто: чи правильну команду ми найняли, чи вона сфокусована на бізнес, чи вона вміє працювати зі стресом, чи вона самоорганізована тощо. Я б підсумувала так: важливі відповідальність, адекватність і самоорганізованість.
На вашу думку, які прорахунки та помилки роблять джуніори-розробники, які заважають їм після навчання знайти роботу?
Найпоширеніша помилка — це думати, що розміщення резюме або подання на вакансію — все, що можна зробити, а далі можна чекати на офер.
Також помилкою є нерозуміння стратегії пошуку роботи і недоросле відношення до цього пошуку. До професії потрібно ставитись серйозно, бо це справа на все життя.
Отже, після курсів кандидат має:
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ