Існує поширений стереотип: чоловіки більш здібні до технічних професій, тому, мовляв, вони частіше обіймають посади в IT-сфері. Проте чи це насправді так? Скажімо, в одному великому дослідженні взяло участь 1,6 млн учнів початкових та старших шкіл і студентів університетів. Виявилося, що оцінки дівчат у будь-якому віці були вищими за оцінки хлопців. І це стосувалося й предметів на зразок математики та технологій!
Скільки насправді жінок в IT?
Втім, у дорослому віці ми спостерігаємо величезну диспропорцію між чоловіками й жінками IT-професій. Скажімо, за даними Statista за 2022 рік, 91,88% респондентів-розробників з усього світу – чоловіки. Жінок-програмісток дуже мало, і цей показник не демонструє стрімкого зростання упродовж останніх років.
Водночас те, що їх мало, не означає, що вони чимось гірші за чоловіків-розробників. Декілька років тому дослідники провели цікавий експеримент за допомогою відомого репозиторія GitHub. Як відомо, ним користуються мільйони людей, а розробники тут можуть брати участь у різноманітних проєктах і оцінювати роботу одне одного. Коли програміст пише код для певного проєкту, власник може вирішити, чи приймати його. Саме цей показник і проаналізували дослідники та виявили, що написаний жінками код приймали частіше, ніж написаний чоловіками (78,6% проти 74,6%). Цифри варіювалися залежно від мови програмування, але для кожної з топ-10 мов відсоток схваленого жіночого коду був вищим за чоловічий.
Але от халепа: такий розподіл стосувався лише тих програмісток, які не вказували свою стать у профілі. Код, який можна було ідентифікувати як написаний жінкою, акцептували рідше за той, що був створений чоловіками. Отже, можна зробити невтішний висновок: у IT-галузі досі поширені стереотипи, які можуть заважати жінкам досягати успіху.
Скільки ж загалом жінок працює у технологічній сфері? За даними Світового банку, приблизно третину працівників у галузях, пов’язаних із технологіями, становлять жінки. У США ця цифра дорівнює 28%. Напевно, найкращою є ситуація у компаніях-технологічних гігантах, але й там жінки у меншості. Зокрема, 37% працівників Facebook – жінки, але вони обіймають лише 24% технічних посад. Для Apple ці цифри становлять 34% та 24% відповідно, для Google – 33% а 25%, а для Microsoft – 29% та 23%.
Що ж стосується України, то тут, за даними DOU, майже 19 тис. жінок зайняті в QA, а 12 тис. працюють у розробці. Лише 8% девелоперів становлять жінки, а от серед тестувальників жінок набагато більше – 36%. Саме професію QA жінки обирають найчастіше (27%). А розробницями вирішують стати 17% жінок, зайнятих у технологічній сфері.
Мотивація та віра в себе – ключі до успіху
Серед наших студентів жінок – також меншість. Проте ми змогли поспілкуватися з двома нашими учасницями, і вони поділилися власними історіями навчання.
«За спеціальністю я менеджер-економіст. Але 15 років свого життя я важко хворіла, і лише два роки тому мені вдалося знайти правильне лікування, завдяки якому я змогла повернутися до нормального життя. Влітку 2022 року я випадково дізналася про конкурс, який надає право навчання на ІТ-спеціальність. Я подалася і виграла грант ІТ-Generation. Рідні купили мені ноубук, і я занурилася в новий для себе світ.
Я є реальним прикладом людини, яка вивчає комп’ютерну грамотність і програмування з нуля. Спочатку я вирішила навчатися на тестувальницю ПЗ, тому що сумнівалася, чи достатньо розумна, щоб бути програмісткою. Проте коли на курсах я дізналася про мову Java, то зацікавилася нею. Взагалі я спробувала чимало. Я порівнювала та аналізувала різні мови програмування, пробувала себе у тестуванні, дизайні, фронт-енді, JavaScript, навіть встигла повчити базовий SQL. Та Java все ж сподобалася мені найбільше, напевно, через її універсальність.
Зараз навчаюся на курсі JavaRush і приділяю цьому по шість годин на день. Можна сказати, що навчання стало новим змістом мого життя.
Спочатку було дуже важко, багато чого я не розуміла. Але я вірила в себе, бо бачила: я все ж здібна до програмування. Навчання в JavaRush Університеті дисциплінує та навчає думати як програміст. А ще дуже допомагає підтримка ментора та одногрупників. Моїм помічником також став штучний інтелект – він допомагає відповідати на запитання, які можуть здатися елементарними тим, хто давно в ІТ.
Моєю найбільшою проблемою у навчанні була майже повна відсутність досвіду роботи з комп’ютерними програмами. У мене був невеличкий досвід роботи з Excel в університеті, але не з програмуванням. Втім, я швидко навчилась. І тепер не боюсь проблем, які виникають, навпаки, мені стало цікаво їх вирішувати і підійматися на нові сходинки.
Наприклад, коли я починала вивчати програмування, то вважала , що «потягну» лише тестування. Але коли спробувала себе там, то зрозуміла: тепер маю спробувати себе й у програмуванні. Я ніби стала на першу сходинку й побачила, що «нагорі» ще цікавіше.
Продовжувати навчання мене мотивує, по-перше, бажання бути здоровою, мрія, що в мене буде гідне життя. А по-друге, велика зацікавленість та наполегливість. Звісно, самостійно навчатися непросто. Потрібно звикнути до цього, бути готовою відкинути страхи та сумніви перед невідомим. Але це варто робити заради того моменту, коли ти відчуєш: «я це можу!». Це допомагає повірити у себе, а це головне.
Мені подобається, що зараз я не уявляю себе без навчання. Мрію стати добрим спеціалістом, тому дуже відповідально ставлюся до будь-якої теми. І відчуваю, що начебто вже працюю, хоча лише навчаюся».
«Стати розробницею я хотіла ще у школі, але у мене було мало віри, що щось вийде, тому обрала іншу професію. Зараз працюю аудитором. Втім, через певний час ця сфера почала здаватися мені нудною, і я зрозуміла, що за декілька років робота стане рутинною і нецікавою. Отже, я вирішила змінити професію. Вірю, що програмування може відкрити переді мною нові можливості (наприклад, знайти роботу за кордоном).
Спочатку я намагалася самостійно опанувати Python, але це було важно, зокрема, навчатися без якісної структуризації матеріалу. З JavaRush Університетом усе інакше: я обрала його через структурованість навчання, практичні завдання та постійну підтримку, яку можна отримати як від менторів, так і від інших учнів.
Зараз я проходжу вже другий модуль, часом стикаюсь зі складнощами. Наприклад, буває важно зрозуміти матеріал, з яким я взагалі ніколи у житті не стикалася. Скажімо, я дуже довго розбиралася, що таке потоки. Часом доводиться шукати детальних пояснень на Youtube тощо. Також додатково читаю книжки з програмування.
Я намагаюся приділяти час навчанню щодня, розв’язувати задачі. Найбільша мотивація з’являється, коли нарешті вирішуєш задачу, над якою довелося довго посидіти. А коли у мене опускаються руки, я намагаюсь згадати емоції від вже вирішених задач – і це допомагає продовжувати».
«За спеціальністю я менеджер-економіст. Але 15 років свого життя я важко хворіла, і лише два роки тому мені вдалося знайти правильне лікування, завдяки якому я змогла повернутися до нормального життя. Влітку 2022 року я випадково дізналася про конкурс, який надає право навчання на ІТ-спеціальність. Я подалася і виграла грант ІТ-Generation. Рідні купили мені ноубук, і я занурилася в новий для себе світ.
Я є реальним прикладом людини, яка вивчає комп’ютерну грамотність і програмування з нуля. Спочатку я вирішила навчатися на тестувальницю ПЗ, тому що сумнівалася, чи достатньо розумна, щоб бути програмісткою. Проте коли на курсах я дізналася про мову Java, то зацікавилася нею. Взагалі я спробувала чимало. Я порівнювала та аналізувала різні мови програмування, пробувала себе у тестуванні, дизайні, фронт-енді, JavaScript, навіть встигла повчити базовий SQL. Та Java все ж сподобалася мені найбільше, напевно, через її універсальність.
Зараз навчаюся на курсі JavaRush і приділяю цьому по шість годин на день. Можна сказати, що навчання стало новим змістом мого життя.
Спочатку було дуже важко, багато чого я не розуміла. Але я вірила в себе, бо бачила: я все ж здібна до програмування. Навчання в JavaRush Університеті дисциплінує та навчає думати як програміст. А ще дуже допомагає підтримка ментора та одногрупників. Моїм помічником також став штучний інтелект – він допомагає відповідати на запитання, які можуть здатися елементарними тим, хто давно в ІТ.
Моєю найбільшою проблемою у навчанні була майже повна відсутність досвіду роботи з комп’ютерними програмами. У мене був невеличкий досвід роботи з Excel в університеті, але не з програмуванням. Втім, я швидко навчилась. І тепер не боюсь проблем, які виникають, навпаки, мені стало цікаво їх вирішувати і підійматися на нові сходинки.
Наприклад, коли я починала вивчати програмування, то вважала , що «потягну» лише тестування. Але коли спробувала себе там, то зрозуміла: тепер маю спробувати себе й у програмуванні. Я ніби стала на першу сходинку й побачила, що «нагорі» ще цікавіше.
Продовжувати навчання мене мотивує, по-перше, бажання бути здоровою, мрія, що в мене буде гідне життя. А по-друге, велика зацікавленість та наполегливість. Звісно, самостійно навчатися непросто. Потрібно звикнути до цього, бути готовою відкинути страхи та сумніви перед невідомим. Але це варто робити заради того моменту, коли ти відчуєш: «я це можу!». Це допомагає повірити у себе, а це головне.
Мені подобається, що зараз я не уявляю себе без навчання. Мрію стати добрим спеціалістом, тому дуже відповідально ставлюся до будь-якої теми. І відчуваю, що начебто вже працюю, хоча лише навчаюся».
«Стати розробницею я хотіла ще у школі, але у мене було мало віри, що щось вийде, тому обрала іншу професію. Зараз працюю аудитором. Втім, через певний час ця сфера почала здаватися мені нудною, і я зрозуміла, що за декілька років робота стане рутинною і нецікавою. Отже, я вирішила змінити професію. Вірю, що програмування може відкрити переді мною нові можливості (наприклад, знайти роботу за кордоном).
Спочатку я намагалася самостійно опанувати Python, але це було важно, зокрема, навчатися без якісної структуризації матеріалу. З JavaRush Університетом усе інакше: я обрала його через структурованість навчання, практичні завдання та постійну підтримку, яку можна отримати як від менторів, так і від інших учнів.
Зараз я проходжу вже другий модуль, часом стикаюсь зі складнощами. Наприклад, буває важно зрозуміти матеріал, з яким я взагалі ніколи у житті не стикалася. Скажімо, я дуже довго розбиралася, що таке потоки. Часом доводиться шукати детальних пояснень на Youtube тощо. Також додатково читаю книжки з програмування.
Я намагаюся приділяти час навчанню щодня, розв’язувати задачі. Найбільша мотивація з’являється, коли нарешті вирішуєш задачу, над якою довелося довго посидіти. А коли у мене опускаються руки, я намагаюсь згадати емоції від вже вирішених задач – і це допомагає продовжувати».
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ