JavaRush /Java блог /Java-університет /Навчання без гойдалок: що насправді допомагає підтримуват...
Тетяна Кузнецова
25 рівень
Київ

Навчання без гойдалок: що насправді допомагає підтримувати мотивацію?

Стаття з групи Java-університет
Майже кожен, хто намагався навчатися самостійно, стикався з провалами у мотивації. Прокрастинація, довгі перерви, втрата енергії – лише деякі з проявів цієї проблеми. Ми провели опитування серед студентів JavaRush, щоб визначити – що допомагає їм підтримувати мотивацію. Навчання без гойдалок: що насправді допомагає підтримувати мотивацію? - 1

А яке у вас «навіщо»?

Звичайно, існує чимало тактичних прийомів, проте починати найкраще з внутрішньої, глибинної мотивації – саме вона не дозволяє кинути справу, коли навчання стає по-справжньому складним. Як показало наше дослідження, переважну частину студентів JavaRush драйвить перспектива отримати роботу в IT, побудувати кар’єру девелопера й добре заробляти. Наприклад, студент JavaRush Віктор, який навчається понад рік, поділився: «Моя головна мотивація вивчати Java полягає у переконанні, що це відкриє для мене нові можливості в житті. Я вірю, що опанування цієї мови програмування дозволить мені розвинути свої навички і отримати гідну зарплату. Крім того, це відкриє для мене можливість жити в більш розвинутих країнах і бути частиною команди, яка створює щось цікаве і корисне. Я вірю, що цей шлях дозволить мені досягти нових висот у своєму професійному та особистому розвитку». Також поширеною мотивацією є інтерес. Скажімо, Олександр, який вивчає Java вже третій рік, каже: «Мені подобається графік і форма роботи в ІТ-компаніях. Також хочеться з мінімальним набором обладнання виробляти хороші продукти». Павло, який навчається 12 місяців, поділився: «Люблю код ще зі школи. Вирішив зараз втілити свою мрію». А Максим (стаж навчання – трохи більше року) сверджує, що його основна мотивація – це інтерес до вирішення бізнес-задач. «Java – це інструмент для цього, який найбільш сподобався», – розповів він. Отже, коли ви відчуваєте нестачу мотивації, можна поставити собі такі запитання:
  • Навіщо я почав навчатися? Чого я хотів досягнути? Чи досі я цього хочу?
  • Що мені найбільше сподобалося у навчанні на самому початку? Чи досі мені це подобається?
  • Як я почуватимуся, коли досягну мети?
Нагадувати собі відповіді на ці запитання – один зі способів залишатися в контакті зі своєю внутрішньою мотивацією.

Історія Євгена Халіна, студента JavaRush:

«Я став вчитися програмувати на Java за 8 місяців до початку повномасштабної війни. В мене є чітка ціль – опанувати не тільки Java, а й Python, HTML, SQL та увійти в IT. Через початок вторгнення навчання програмуванню довелося на певний час відкласти, але потім я повернувся до нього. Коли я стикаюся зі складним завданням, я намагаюся його вирішити: думаю, гуглю, шукаю підказки та варіанти розвʼязання. Відволікаюся та знов повертаюся до завдання, допоки не з ним не впораюся. А також займаюся усвідомленою практикою, щоб вдосконалювати свої слабкі місця та впевнено зростати. Моє кредо у житті – перемогу треба готувати. Я вважаю, що людина може навчитися та зробити все, що забажає, потрібні лише зусилля, час та бажання. Звучить досить просто, але на практиці це складно. Я багато років пропрацював начальником відділу продажів, тож знаю не з чуток, що таке мотивація. Якщо немає внутрішньої мотивації, людина зможе діяти недовго. А народжується внутрішня мотивація з розуміння та прагнення. Коли людина розуміє: що, навіщо та для чого вона щось робить, іншої мотивації вже не треба. Так, часом через перешкоди та напруження запал згасає, але тоді треба просто подумки повернутися до початку шляху та знов запитати себе: навіщо я взявся за цю справу? Що мене тоді рухало, чого я прагнув досягти? Якщо й після відповідей на ці запитання бажання рухатися далі не виникне – можливо, це не ваш шлях. Адже людину, яка знає, чого бажає, не потрібно мотивувати! Вона сама себе мотивує».

Навчання як стиль життя

Для того щоб опанувати нову мову програмування, потрібен тривалий час. Тому потрібно бути готовими до того, що траплятимуться спади мотивації й вимушені перерви (через зовнішні обставини, втому тощо). В нашому опитуванні майже половина респондентів вказали, що робили перерви, але практично всім вдалося повернутися до навчання. Що цьому сприяло? Олександр поділився, що йому – після піврічної перерви – допомогло повернутися до навчання «розуміння того, що вже достатньо вклав у навчання часу і грошей, щоб просто так закинути». Ігорю (стаж навчання – 1 рік) – бажання розвиватися. Сергій (навчається понад 2 роки) розповів, що його мотивує продовжувати стежити за вакансіями. А Максим каже, що йому допомагало відволікатись на щось інше, а ще – інтерес до цієї професії, тому простого відпочинку на тиждень-два було достатньо, аби повернутися до навчання. Сила волі має обмеження – вона спроможна діяти нетривалий час. Коли вона закінчується, залишається лише наша внутрішня мотивація та навички. Тому варто дивитися на навчання не лише як на процес отримання знань, але й як на спосіб виробити цінні на зразок послідовності та самодисципліни. Зрештою, вони неодноразово знадобляться вам упродовж життя. Один зі шляхів це зробити – скласти чіткий графік навчання і дотримуватися його. Такого висновку дійшли майже усі наші студенти. Скажімо, Олександр зауважив: «Втрачати мотивацію – це нормально, логічний процес. Мабуть, можна, а інколи і треба випасти на якийсь час, щоб відновитись і перезавантажитись. Треба також загнати себе в систему, щоб хтось тебе прямо або непрямо контролював, був графік». А В'ячеслав (навчається 2 місяці) поставив собі за мету займатися не менше годи на добу й використовує сервіс Clockify, щоб стежити за прогресом. Які ще методи можуть допомогти розвинути самодисципліну? По-перше, варто подбати про зручне місце для занять. Воно має вам подобатися й забезпечувати можливість якісного навчання. Наприклад, Артем (вивчає Java вже рік) підтримує дисципліну тим, що ходить навчатися до бібліотеки, де ніхто не відволікає й немає спокуси зайнятися чимось іншим. По-друге, найважчим етапом часто буває початок. Якщо ваш мозок «втягнеться» у процес навчання, далі справи підуть легше. Тому часто спрацьовує вмовити себе позайматися короткий проміжок часу чимось не дуже складним. Якщо витримаєте перші 20 хвилин, далі мотивації стане більше. На цьому базується відома техніка Pomodoro: вчитися 25хвилин, зробити перерву на 5-10 хвилин, повторити чотири рази – і зробити довгу перерву. По-третє, допоміжним є метод ланцюжка. Кожен десь, коли ви навчаєтеся, варто обводити у календарі, який ви триматимете перед очима. Що довшим стає ланцюжок днів – то морально важче буде його розірвати, зробивши перерву.

Структурована прокрастинація та інші поради

Одним із маловідомих, але корисних, методів підтримувати мотивацію є структурована прокрастинація. Його запропонував професор Стенфордського університету Джон Перрі. Зазвичай люди схильні відкладати великі справи й натомість робити щось коротке й легке. Це дозволяє перехитрити прокрастинацію: мотивація виконати важливу справу з’явиться, якщо ця справа буде способом не робити щось ще важливіше. Отже, потрібно подумати про завдання, важливіші або складніші за навчання, і поставити їх на перше місце у списку справ. Тоді навчання автоматично стає легшим завданням, і прокрастинація відступає. У дослідженні ми також попросили наших студентів поділитися порадами для ефективнішого навчання з власного досвіду. Ось деякі з них:
  • Буває корисним послухати чи почитати джерела, де той самий матеріал подається по-іншому. Це дозволить збагатити ваш досвід та підтримувати інтерес до навчання. (Віктор)
  • Дивитись вакансії. Не порівнювати себе з іншими. (Сергій)
  • Якщо ви боретеся з відсутністю мотивації, це часто трапляється, коли ви застрягли в певному завданні. У такому випадку поверніться до основ і дізнайтеся, що ви могли пропустити у своєму прагненні рухатися вперед. (Aleksei Osadchii, навчається 12 місяців)
  • Починати з недовгих занять, але регулярно. Так виробляється звичка. Можна додати ритуали, як-от пиття чаю/кави/матчі. Також важливо не забувати планувати відпочинок. Ми постійно крутимо в голові думки про справи, що треба виконати протягом тижня або наступного дня, але тим самим фруструємося, бо цих задач завжди так багато. (Артем)
  • Написати свої цілі на папері 1 використовувати це як мотивацію, викреслюючи те, що вже було досягнуто. (Павло)
  • Цікавитись усією інформацією, що надається. Розвивати в собі любов і цікавість до навчання. Визначити, скільки годин на день можеш приділяти навчанню, і дисципліновано займатися кожен день. (Маріна, стаж навчання 10 місяців)
  • Треба розуміння того, чи взагалі воно потрібно людині. Можливо, звичайне життя її влаштовує – це якийсь заробіток, на який можна прожити, є час для друзів, розваг, перегляду соцмереж тощо. А тут, при навчанні, треба напружуватись та відмовлятись від розваг. Це цікаво, але непросто (і вчитись, і відмовлятись). Але результат – реальний. (Павло Лєбєдєв)
Мотивація – річ нематеріальна, але без неї матеріальних цілей не досягти. Бажаємо вам завжди мати її вдосталь!
Коментарі
ЩОБ ПОДИВИТИСЯ ВСІ КОМЕНТАРІ АБО ЗАЛИШИТИ КОМЕНТАР,
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ