Це продовження серії історій про студентів, що навчаються на менторському курсі JavaRush. Під час річного навчання на курсі студенти опановують Java завдяки вирішенню задач, лекціям, підтримці менторів та кооперації з іншими учнями у групах.
Друга історія – про Дениса Дудника, що все своє життя присвятив роботі у балеті. Нещодавно він вирішив змінити професію і обрав кар’єру розробника. Денис пройшов майже весь курс JavaRush, не маючи технічного бекграунду і написав власний pet-проєкт.
Хотів знайти професію, у якій зможу працювати багато років поспіль
Все своє життя я був професійним танцюристом: працював у знаменитому українському модерному балеті, ми з колегами подорожували світом, ставили свої проєкти. Дуже насичене життя, вдома я бував рідко. Звичайно, коли стільки років займаєшся однією справою і, крім неї, нічого не пробуєш, то виникає психологічна установка, що більше нічого не можеш і не вмієш.
Одного разу я запитав себе: “Що мені робити далі?”. У 28 років у багатьох танцюристів виникає відчуття, що вони вже старі для танцювальної кар’єри: починаються проблеми зі здоров’ям. Мені хотілося опанувати нову професію, у якій зможу працювати багато років поспіль.
Тож я почав дивитися в інші сфери: де і як можна працювати до старості. Випадково я натрапив на IT і згадав, що у дитинстві мені цікавили комп'ютери, але я не розглядав ніколи серйозно професію розробника. Подумав, а чому б не спробувати зараз?
У моєму оточенні не було програмістів, які б могли підказати, в який бік рухатися. Тож я почав навчання з іншої школи. На жаль, це була школа програмування, якість викладання в якій дуже кульгала. Я серйозно ставився до навчання, але щоразу приходячи на заняття все менше розумів, що відбувається. У мене виникли сумніви: можливо, програмування – це не моє? Пізніше одногрупники пояснили, що у них така сама ситуація. Тільки один хлопець розумів те, що нам викладають, але він раніше мав досвід програмування.
Після невдалого навчання у тій школі я зробив перерву, а в грудні 2021 року знайшов курс з ментором в JavaRush. Мені дуже сподобалася можливість навчання з викладачем та у групі з іншими студентами. Я одразу зареєструвався на курс і з того моменту у мене почалися серйозні стосунки з ІТ.
Ні в школі, ні в університеті не було так цікаво, як на курсах
Якщо ти ніколи в житті не торкався IT, щоб безболісно увійти в цю професію, тобі потрібна людина, яка допоможе все розставити по поличках. Саме тому присутність ментора дуже важлива.
Найскладніше було на початку: коли відбувався в голові вибух від великої кількості інформації, нових термінів і понять, життєво необхідно була присутність людини, яка пояснить простими словами, як працює програмування і як правильно застосовувати ту чи іншу технологію.
Я досі пам'ятаю перше заняття і те, як нам розжовували інформацію. Це справді необхідно для новачків. Нам постійно допомагав ментор Олексій Капустник. Саме з ним після першого модуля ми робили невеликий pet-проєкт. Він також показав серйозні інструменти, з якими ми зможемо працювати в майбутньому: ми їх помацали, спробували, це було нелегко, але потрібно. Все як у роботі та у справжньому житті розробників.
На початку курсу особливо важливою є підтримка ментора, тому що у студента ще не сформовано програмістське мислення, багатьох речей він не розуміє. Пізніше приходить усвідомлення, що дуже багато речей можна дізнатися, загугливши їх. Згодом я навчився справлятися сам і звертався по допомогу лише якщо сидів за одним завданням більше одного дня.
Ні в школі, ні в університеті мені не цікаво було так вчитися, як зараз на курсах JavaRush. Можливо, це моє? Вже цілий рік, як я навчаюсь практично щодня.
Ми зі студентами мали дуже активний груповий чат, багато спілкувалися, обговорювали теми, щось уточнювали. Згодом ми самостійно створили групу у Telegram, де зібрався кістяк нашого курсу і вже далі розмовляли там. Безумовно, ментори нам допомагали, давали додаткові завдання для тих, хто особливо бажає.
Незабаром почну розсилати резюме
Після повномасштабного вторгення заняття скасували на кілька тижнів. Ми були у стресі, постійно читали новини та стежили за тим, що відбувається. Через якийсь час JavaRush повідомили, що відновлюють навчання. Неможливо було перебувати так довго в стресі, я дуже хотів з нього вийти, і навчання мені допомогло в цьому. Воно врятувало моє психічне здоров'я, я за це дуже вдячний.
Мій денний розпорядок зараз виглядає так: я прокидаюся, снідаю і одразу сідаю за комп'ютер, роблю завдання, читаю лекції. З 16:00 до 22:00 я працюю кур'єром, тому що заробляти треба, доки я не отримав перший джоб-оффер.
Зараз я вже навчаюсь на 4 модулі Java-університету, активно користуюся Google і рідко запитую менторів. Ми вивчаємо Hibernate, SQL, бази даних. Позаяк я паралельно з нашим курсом сам читав книги з програмування і вже торкнувся цих тем, я був готовий до того, що це нова галузь знань. Бази даних – це складно, але цікаво.
Паралельно з навчанням я також написав свій проєкт – телеграм-бот на Spring. Ця ідея виникла, оскільки на курсах з англійської, що я відвідую, нам потрібен був якийсь інструмент для збереження нових слів – в нотатках зберігати їх було незручно. Я придумав створити щось на зразок словника, до якого б у всіх був доступ. Одногрупники вже користуються ним, а я чекаю фідбеку від ментора.
Закінчення курсу з ментором вже скоро, тож я готуюся до пошуку робити: складаю резюме, додаю рекрутерів у LinkedIn. Незабаром почну розсилати своє резюме.
2 поради для тих, хто хоче вивчити програмування
Комунікуйте з іншими студентами. Наприкінці кожного модуля є проєкт, який треба підготувати. Ми з одногрупниками зазвичай зідзвонюємося та обговорюємо, що і як робити. Самому буває складно здогадатися, а обговоривши це під час дзвінка, ми швидше розбираємось із завданням. Тож спілкування з одногрупниками вкрай важливе.
Перестаньте сумніватись у власних можливостях. Не забивайте собі голову, що ви не впораєтеся. Спочатку можуть бути думки: "У мене немає знайомих айтішників, хто ж мені допоможе у разі труднощів?". Перед вами приклад людини, що впоралась, адже протанцювавши все життя, я зміг освоїти абсолютно іншу сферу. Нехай такі думки не зупиняють вас від спроб здобути професію, про яку ви мрієте.
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ