Влаштувався!

І ось настала велика година і я друкую розповідь!))) Почну його мабуть з навчання, а точніше надходження в універ. Як завжди після школи особливо нічого не знаєш, не вмієш, щось вирішувати сам не здатний, але якимось чином я вирішив, що хочу вступати на програміста. Це навіть дивно у далекому 2002-му. Не маючи ні компа, ні інтернету. Інформація поширювалася через знайомих, знайомих-знайомих. Взагалі у мого однокласника сусід саме навчався цієї спеціальності і начебто як після закінчення вузу ти - Інженер програміст! Це зараз здається – загуглив, сам собі знайшов, почитав, з'ясував і немає проблем. Хочеш у Європі, хочеш у Москві, Мінську, Києві тощо. Документи зібрав і в дорогу! Навіть я вже не уявляю, як жабо без телефонів, зустрічали один одного на вокзалі без мобільного. Зараз усю чи майже всю інформацію можна знайти в Інтернеті. Навчання в універі йшлося, якщо чесно, теж не дуже. Начебто і навчався де хотів, і здібності були (дійшов же все ж таки, хоч і через 10 років)))) Як потім описував навчання в універі один мій друг - "в універі робабо все, тільки не вчабося." А даремно! Якби добре знав універську програму – було б набагато простіше. Але я сказав би справу трохи в іншому. В універі знання я отримав, але що б розібратися що до чого - потрібен час (всі ці абстракції, успадкування, навіщо так). В універі, як і скрізь, були "відмінники" та "двоєчники". Отже, закінчив я універ(з другої спроби :)) І я б не сказав що "відмінники" знають все краще за "двійочників". Приблизно 50/50. Все від людини залежить. Звичайно, не всі "двійочники" отримали диплом, але і "відмінники" потім не пішли в програмісти. Нещодавно один одногрупник запитував у мене, як я став програмістом, а він вчився добре і навіть на курси для програмістів у epam потрапив. Я би сказав ще багато від міста залежить. Отже – йдемо далі. Пошук роботи в моєму місті якось не надто добре йшов. Спочатку влаштувався у сервісний центр. Там "заправляв" однокурсник. Треба було адмінити комп'ютери, але при цьому їздити по всьому місту. Потім перейшов до іншої контори, в якій теж треба було адмінити комп'ютери, але вже здебільшого на місці. І ТАМ Я ПРОПРАЦЮВАВ БІЛЬШ 7 РОКІВ! Затягнуло! Були спроби перейти до програмістів кілька разів. Але то було напливами. Читав книги, намагався влаштуватися, співбесідувався, тести вирішував, але на роботу не брали. Зараз я вже розумію, чому не брали на роботу. Описуючи обстановку з роботою в місті - думаю багато хто дізнається в цьому описі своє місто. Втім не столиця, а й не мухосранськ, обласний центр як-не-як, але з роботою тугувато. Та й усім подавай із досвідом, зі стажем від 3х років. Були пару контор які набирали джуніорів, але як розповідали ті хто влаштувався – після універу програмувати вони стали лише через 6 місяців. Я дуже сильно дивувався – за що ж зарплату платять, якщо вони нічого не роблять. Суцільне навчання як в університеті чи на курсах типу GO-IT. В той час, як я працював у держконторі, крутив комп'ютери, фотожопил і адмініл на всю (в тій конторі були такі обов'язки). Тоді (2008) у нас ще навіть не було тестових завдань на роботу як зараз. В епамі було проходження на роботу після курсів. Та й то один(а може й більше) мій одногрупник не потрапив у епам після курсів, а я навіть не потрапив на курси. Були варіанти якось потрапити під час навчання в універі - ходити стажером, але це теж більше для відмінників т.к. бажаючих купа (не про епам). Вообщем було ще кілька контор і там просто писали випробування з варіантами відповіді. Здебільшого попит був на С++. Пишеш тести, за кілька днів кажуть результат. Якщо написав погано – повчи, зайди за місяць і напиши знову. (Точно таку ж історію про "зайдіть через місяць" розповідали одногрупники. Зараз я вже розумію як це влаштовано: кадровик або HR-менеджер повинен тримати людей на підхваті, щоб будь-якої миті могли когось влаштувати. І ось вони виставляють вакансії в оголошення, хоча насправді нікому ви не потрібні 2.крім вашого резюме там ще лежить купа таких же претендентів 3. Ви просто невгадали з часом, фахівця взяли минулого тижня або він буде потрібен через тиждень, але завтра Вася напише тест з таким же результатом і його анкета буде "зверху") Через деякий час, коли я влаштувався адміном, я якось підзабив на ці тести. З'явабося свої якісь робочі справи, особисті справи тощо. Через пару років схаменувся і знову почав читати книгу з Java, намагався написати тести, потрапити на курси в епам - знову повз. Знову забив. І так минуло 7 років. Через цей час я зрозумів, що не хочу працювати в конторі, там де ти робиш марну роботу, хоча говорив, що потрібно робити по-іншому. Потім її знову переробляєш, а потім це взагалі нікому не потрібно виявляється. І от якось випадково знайшов курс Java-Rush. Я був просто у захваті! Адже хотів навчати саме Java, а не С++, або Делфі, щоб потім з ними працювати. Загалом навчання почалося. Спочатку було все просто, цікаво і легко давалося. Потім на роботі почалися відрядження (що найбільше напружувало - не знаєш, де будеш завтра) і я знову забив на навчання. За кілька місяців я знову сюди повернувся. Почав старанно вчитися. Порахував що якщо буду на тиждень по 2 рівні проходити - то незабаром закінчу курс. Навіть пішов у відпустку і вдома цілими днями навчався та вирішував завдання. Але потім зіткнувся із важкими завданнями. Прочитана теорія почала обганяти курс. Залишалося купа невирішених завдань, а просто клацнути курс із невирішеними завданнями – до успіху не приведуть. Взагалі за відпустку я сильно просунувся, але до кінця навчання було ще далеко (я і зараз його ще не пройшов). Та й підписки у мене не було (про передплату це звичайно окрема тема, красуюся тут на дошці пошани "великих махінаторів"))))). Ну та гаразд. Паралельно з цим я вже пройшов на курси у 2 контори, в епам та ще одну контору. У епам дуже довго тягли з відповіддю. Обіцяли розпочати курси, та був розпочали місяць пізніше, але т.к. "Дуже потрібні фахівці" курси зробабо 3 дні на тиждень. Але вони були безкоштовні. Взагалі я відмовився від курсу епам оскільки зробив ставку на іншу контору. Умови були на кшталт - ходиш на курси, потім потрапляєш на практику (безкоштовну), а потім через деякий час влаштовують на роботу. Я пішов на інші курси, за які сам платив і сподівався влаштуватись потім туди працювати. Навіть потішило якось коли зазирнув директор і сказав – чому так мало народу, це ж наші майбутні працівники! Але після курсів, наскільки я знаю, ніхто на роботу до цієї контори так і не потрапив, хоч і тести там не тільки я написав і отримав відповідь, що все добре. Вибрав я ці курси, тому що буквально 6 місяців тому через ці ж курси влаштувався один мій знайомий. До речі інший мій знайомий пройшов курси в епам і теж отримав відповідь "ми вас пізніше покличемо". І це не той знайомий про якого я писав спочатку, а "7 років по тому". Як я писав вище – просто невідповідний момент. До цього часу пропозицій про роботу трохи побільшало, з'явилося ще кілька контор. Та й вимоги змінабось. Тепер вже запитували тестове завдання "CRUD-веб додаток", а це вже рівень 35 на JavaRush. Але ще можна було отримати деяку допомогу від ментора під час виконання завдання. Якогось моменту я "прощелкал" до максимального рівня в JavaRush, і вирішив усі доступні завдання без підписки, але без перевірки і отримав бан+обнулення від Хуберта. До веб-застосунку було ще далеко, спроби його зробити - не увінчалися успіхом. Як навчатися далі – теж незрозуміло. Платні курси з працевлаштуванням закінчабося по суті. Розмова з Хубертом теж якось насторожила. Хуберт здався мені дуже різким, нагадав адмінів-аматорів – "у мене є влада, тримай бан!" -"А можна хоча б ..." -"Ні, ми з такими не працюємо!" -"а можна..."*ви в чорному списку і не можете відправляти...* 2014 як-не-як. Мало хто стикався з покупкою ліцензій, оплат чогось через інтернет, як це працює і які гарантії. Для того ж paypal довелося робити окрему картку свого часу щоб з ebay замовляти, а багато хто просто не знав як це зробити (звичайна зарплатна картка не дозволяла цього). Та й останні 7 років тільки й займався, що ставив піратську вінду на роботі, а на питання "може хоч на сервер купимо?" отримав відповідь - "ні, надто дорого, виріши це питання інакше". Пізніше я поспілкувався з Зепом і він запевнив, що нічого страшного, просто купи передплату анлім і немає проблем. Але було трохи не до передплати на той час. Намічався переїзд і потрібна була робота. Курс треба було закінчити ще вчора. Загалом переїхав я в інше місто/країну. Все ще читав книгу з Java-core. Купа незрозумілого матеріалу. Підкопив грошей, купив передплату, написав Хуберту (добре хоч не скрізь забанив :)) і він мене відновив. Почав знову проходити курс. Крім того, у передплаті була опція "підготовка резюме". Взагалі я склав резюме, відправив у Javarush, щоб вони його оцінабо. Отримав пару порад, що виправити, що виділити, що додати. Дуже хороший варіант, щоб хтось оцінив твоє резюме. Написав я до свого резюме супровідний лист і почав розсилати скрізь (теж радабо в Javarush як і куди розсилати), але співбесід мало призначали, або я їх не проходив. У місті іноді проходабо різні IT движки: безкоштовні лекції, мітинги з роботодавцями тощо. Схожий я на ці лекції та співбесіди і зрозумів щось важливе: 1. Потрібно готується до співбесід. Коли опиняєшся на співбесіді - відчуваєш стрес, починаєш хвилюватись і сильно тупити. Те, що ти б вирішив за пару хвабон - на співбесіді у тебе не виходить ніяк. Вообщем треба тренувати спілкування. 2. Зарплата. Потрібно знати реальні розцінки, хоча скрізь пишуть, що зп не обговорюють. Якщо ти вказуєш занадто велику суму - значить ти повинен на неї запропонувати певні знання зі свого боку (або тебе просто завалять питаннями). Якщо сума буде занадто мало (а здається чим за меншу суму ти згоден працювати - тим краще), то тут є інша точка зору: людина з занадто маленькою зарплатою або нічого не знає, або працюватиме собі на шкоду -> ви готуватимете фахівця і всьому його навчіть -> т.к. він працює собі на шкоду, одного прекрасного дня, він від вас піде -> ви витратабо купу дорогого часу своїх фахівців які його навчали і залишабося ні з чим. У принципі, все логічно. 3. Англійська. Потрібно написати кілька творів про себе, про те, що займалися раніше, що можуть запитати на співбесіді. Не будеш ти розповідати "London is the capital of Great Br...":))). 4. Коли йдеш на співбесіду потрібно обов'язково подивитися, що за фірма, чим займається. Можуть бути питання - ви ж знаєте чим займається наша фірма. (Але ж ви не знаєте, та й вам в принципі все одно аби влаштуватися) 5. Кожному відгуку на вакансію потрібно приділити час. Тут не прокотить як Java. (Resume resume = ResumeFactory.createResume(); resume.send();) Немає сенсу в розсилках резюме з помилками якщо не хочете потрапити до чорного списку (відправляєте резюме в той же epam, а в заголовку стоїть luxoft скажемо) Кожній відправці треба приділити близько години часу, написати історію, чому я хочу у вас працювати, почитати про фірму і вставити відповідні фрази і т.д. Якість дуже важлива. 6. Тут я додав ще пункт про вакансію, на яку претендуєте. Якщо ви йдете на співбесіду на тестувальника, треба говорити – "як я мрію стати тестувальником", програмістом – "як я мрію стати програмістом". Якщо вам ставлять питання типу ким ви бачите себе через 5 років і ви говорите програмістом, хоча співбесідуєтеся на тестувальника - ваше резюме потрапляє в кошик. Варіант "візьміть хоч кимось" фірму не влаштовує. 7. Ще якось читав одну історію про несумісність людей. На співбесіді зазвичай співбесідує чи хоча б присутній ваш майбутній начальник. І от якщо у вас з ним спілкування зовсім не йде, то можна збирати речі та йти. У мене таке було і я потім подумав добре, що я до них не потрапив і було поставлене запитання: а чому ви зараз не працюєте, за що ви живете? а що ви робитимете коли заощадження закінчаться? - я б сказав для мене дуже дивно не мати заощаджень якщо тобі за 50 (як співбесідному) або вважати, що людина в 30 років про це не подумала сама. 8. Якщо ви співбесідуєтеся наприклад польською і не знаєте слів типу спадкування, поліморфізм - нічого страшного, якщо ви їх скажете на англ. У будь-якому випадку вас зрозуміють і це буде краще, ніж просто мовчати. 9. Іноді запитують SQL, також було б добре вміти писати складні запити. Ідемо далі. Від переїзду до пропозиції про роботу у мене минуло 6 місяців. Дуже багато часу знадобилося на навчання, вирішення завдань. Лежав цілими днями вдома і вирішував кілька місяців, потім 2 місяці влаштувався підробіток, яка виявилася дуже, т.к. виходило по 12 годин. Ще кілька місяців безуспішної розсилки резюме та й під кінець почав отримувати запрошення на співбесіди (початок 2016). Перша співбесіда пройшла провально - не змогла написати свій клас linkedList, сильно хвилювалася. Була співбесіда скайпом - теж погано, ще були співбесіди по телефону. На одній співбесіді треба було парсити XML файл для сайту. Можна було дивитися в інтернет і робити, що хочеш. Ще одна співбесіда була з онлайн тестами (описаноТУТ ) Потім була інша співбесіда, все пройшло супер (як мені здалося). Там навіть працювали у Idea, та спілкування йшло добре, я сподівався що отримаю роботу саме там. Сказали, що зв'яжуться зі мною протягом місяця. Потім була співбесіда з цими дивними для мене питаннями і нарешті та співбесіда, де мене взяли на роботу. Коли я вже працював - мені зателефонували з контори, куди я сподівався пройти і сказали, що вибрали іншого кандидата. Так що я був радий що прийняв пропозицію перших хто погодився мені взяти. Співбесіда проходила не зовсім, як я планував. По-перше я запізнився, але тут був трохи інший формат співбесіди. Я просто прийшов, мене завели в кімнату, мені дали завдання на .net з вибаченнями, що тести на Java ще не готові, але там нічого особливого, спробуй вирішити і залишабо мене одного в кімнаті. Взагалі я там щось вирішив, потім зрозумів що вирішив не оптимально, почав виправляти з використанням ГО програмування. Прийшов співрозмовник, я пояснив що не так зробив і вже майже виправив, він поставив ще пару стандартних питань, запитав про ЗП і відпустив зі світом, сказавши, що зв'яжуться через пару днів. І буквально наступного дня мені зателефонували і запропонували влаштуватися за тиждень, т.к. вони всім офісом їдуть у відрядження і ніхто не оформить мене. Звучало трохи дивно, але вибору у мене особливо не було, я все ще розсилав резюме, але більше за мене ніхто на співбесіди не кликав. Потім настав день, коли мені казали прийти влаштовуватися, але всі перенесли наступного дня. Що знову трохи насторожило, але вибору особливо не було. Загалом я прийшов у призначений день, мене оформабо і почали вводити в курс справи. Зважаючи на те, що в JavaRush велике завдання було може 50 класів, то в нинішньому проекті напевно більше 5тис класів. Близько року минуло, поки я якось навчився орієнтуватися в цих плагінах і класах. Буває повертаєшся до своїх класів які ти писав коли прийшов і знову все переписуєш, т.к. на той момент дуже мало всього знав, не орієнтувався, погано розібрався, класи написані погано і їх ніхто не виправлятиме крім тебе (а краще що б їх навіть ніхто ніколи не бачив!) Скоро буде вже 2 роки як я тут працюю. Спочатку був випробувальний термін 3 місяці, потім контракт на 6 місяців, а потім уже з автоматичним продовженням або якось так. Кінець :)