Для початку варто розповісти про те, як добігало кінця моє шкільне навчання. Мені дуже подобалася фізика і вступати я збирався у відповідне місце — Білоруський державний університет, факультет радіофізики та комп'ютерних технологій (спеціальність «Комп'ютерна безпека»). Проблем із надходженням не виникло (до речі, я добре знав математику та фізику) і ось, 18-річний хлопець переїжджає з невеликого міста до столиці.
На даний момент всі мої знання з програмування закінчувалися тим, що в 7 класі я щось писав на Паскалі. Мені довелося починати знайомитись, на мій погляд, дуже складною мовою програмування — C++. Спочатку для мене це було щось із чимось: купа нових слів (простір імен, заголовки, бібліотеки, примітивні типи і т.д. і т.п), нерозуміння того, як це все працює ну і проблеми, що випливають звідси. — лаби здавались повільно, код доводилося шукати, а не писати самому. Після 1 семестру, на канікулах я вирішив, що часу у мене вистачає і треба було б підтягнути цю страшну мову. 2 тижні перегляду різних відео та прочитання статей на різних сайтах дали свої результати. Я, звичайно, не почав круто програмувати на С++, але в мене виникло бажання писати лаби самому, а не просто здавати чужий код. І ось це був переломний момент, після якого мені почало подобатися програмування. Я вже міг кілька годин сидіти у спробах зрозуміти якусь частину, тиждень програмувати ночами, щоб здати лабу вчасно. Такими темпами, до кінця 1 курсу я здав абсолютно всі лаби та отримав свою заслужену 10 у заліковку. 2017 рік, настало літо, я повернувся до свого рідного міста і хотів продовжувати вдосконалюватися як програміст і думав, що ж учити далі. І тут мій вибір упав саме на Java. Я дивився різні відеоуроки, але вони дуже швидко набридали і мене вистачало на годину максимум 2 на день. І ось якось випадково я заблукав на javarush. Спочатку ставився до цього ресурсу з недовірою (дуже цікаві та якісні уроки, але при цьому безкоштовно). Тоді перші 10 рівнів були безкоштовними. Але відкинувши всі сумніви, я став проходити перший курс. І тут мене понесло: напевно, за 3 дні я пройшов 5 рівнів, при цьому вирішив абсолютно всі завдання і не міг зупинитися. Навчання йшло дуже легко, після С++ Java здавалася мені чимось дуже крутим та зрозумілим. За тиждень я пройшов майже весь перший курс, я сидів по 5-6 годин на день і не втомлювався, бо мені це дуже подобалося. У цей же час я натрапив на оголошення від однієї з найкрутіших компаній Білорусі – Epam. Суть у тому, що вони звали хлопців 1-2 курсу технічних спеціальностей відвідати літній тренінг. Я відразу ж кинув заявку і за кілька днів мене запитабо. Я повернувся до Мінська і чекав першого заняття. Тренінг розрахований на знайомство з компанією. За весь час тренінгу нам розповіли історію компанії, чим вони займаються, як до них потрапити і таке інше. Якоїсь технічної інформації ми не отримали, але нам сказали, які книги можна почитати, які питання можуть бути на співбесіду з Java (і було приємно, що на пару з них я вже міг відповісти). Але для мене це був перший раз, коли я зміг побувати всередині реальної IT-компанії, і мені там все дико подобалося. Тому приходячи ввечері додому я, ще більше вмотивований, відразу заходив на javarush і продовжував навчання. Курси тривали 2 тижні, після чого я знову повернувся додому. До кінця липня я закінчив 10 безкоштовних рівнів і купив собі підписку. У мене з'явилася нова мета – до кінця літа завершити 20 рівнів. Завдання там вже були складнішими, теми важчими. Доводилося витрачати ще більше часу. Для себе я виробив систему, за якою й проходив навчання: одного дня діходжу до заключних завдань з уроку, наступного дня вирішую ці завдання. За такою системою до кінця серпня я зміг пройти 20 рівнів та трохи закинув javarush. У цей момент я вирішив, що варто спробувати пройти якісь курси від компаній. Потрапабо на очі курси від компанії Itransition. І вже за 2 тижні я сидів у них і проходив тестування. З цим проблем у мене не виникло і того ж дня мені сказали колись перше заняття курсів. У голові я вже розпланував як пройду курси, як мене там усьому навчать, я стану крутим програмістом і потраплю до них на роботу, але реально вийшло все інакше. Коли я йшов на перше заняття, грубо кажучи, я вмів сортувати масиви та запускати різні потоки. А від мене одразу зажадали веб-додаток, з авторизацією/реєстрацією/висновком всіх користувачів тощо. і дали це 3 дня. Сказати, що я був шокований — це нічого не сказати. Я намагався щось зробити, але в мене нічого не вийшло. Ці курси я так і не закінчив, тому що через 3 тижні я отримав повноцінний проект (сайт із чималим функціоналом, стек технологій та всього 3 тижні на це), але вважаю, користь мені це принесло. У мене з'явилося розуміння, які технології варто вивчати (Spring, Hibernate, Maven, Bootstrap, Ajax і т.д.). Після я вирішив знову продовжити займатися javarush, оплатив собі підписку, але так і не продовжив навчання. Все що я зробив, це перегорнув до 27 рівня, прочитав просто лекції, зберіг собі питання до співбесіди та закинув. Далі я пройшов може з десяток різних співбесід. Декілька я з крахом завалив, парочку пройшов успішно, але мене не хотіли брати через те, що я всього на 2 курсі. В середньому, 2 рази на місяць я проходив якусь співбесіду і з кожним разом почував себе впевненіше. Так, у лютому 2018 року я натрапив на запрошення пройти співбесіду в компанію Netcracker. Я зрозуміло подав заявку, без будь-яких проблем пройшов співбесіду і чекав на початок 3-місячного курсу "Java Developer". Курси проходабо за системою: 1 раз на тиждень лекції, 1 раз практика. На лекція дають актуальну інформацію, допомагають розібратись. На практиці я отримав командний проект (нас було 5 осіб) і щотижня ми отримували конкретну тяганину, яку виконували до наступного заняття. Так я навчився працювати в команді, повноцінно використовувати Git і дізнався про всі етапи створення веб-додатків. Через 3 місяці ми зробабо повноцінну букмекерську контору, пройшли захист проекту, я вже чекав на рішення щодо мого працевлаштування. І буквально кілька днів тому я отримав свій перший оффер. Так вийшло, що від старту мого знайомства з Java до отримання оффера пройшов майже рік. Всім, хто тільки починає хочу побажати успіхів, не втрачати мотивації і завжди розуміти навіщо ти це робиш. Все реально, все залежить від вас.
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ