**Привіт!** Мене звати Олексій, мені 25 років, і вже 2,5 роки я працюю Java-розробником. Пам’ятаю, коли тільки починав свій шлях у IT, мене постійно мучили сумніви – чи вийде? Саме історії успіху інших людей надихали й давали мені сили рухатися вперед: якщо вийшло в когось, то й у мене вийде! Тому сподіваюся, що й моя історія стане комусь у нагоді – на цьому непростому, але вартому уваги шляху навчання. Якось у далекому сибірському містечку... Після школи у 2012 році я, як і багато моїх однолітків, не мав чіткого уявлення, чим хочу займатися далі. Та й особливо не переймався. Єдине, що розумів – треба вступати до університету (до армії точно не хотілося). Майже навмання подав заяви в різні виші на різні спеціальності – і через кілька місяців став студентом НДТУ за напрямом «Електроенергетика та електротехніка».
Чотири роки в гуртожитку пролетіли весело і швидко. У 2016 році я здобув ступінь бакалавра й вступив до магістратури. Але раптом зрозумів: це не те, чим хочу займатися. Трохи обміркувавши, вирішив: хочу стати програмістом! Я й так постійно сидів за комп’ютером (був завзятим геймером), тож чому б не почати використовувати цей час з користю – ще й заробляти? Швидко обрав мову програмування – просто загуглив «топ мов програмування» і 13 листопада 2016 року почав новий етап життя. Часу було обмаль. Я перестав відвідувати пари, і вже в січні на мене чекало відрахування. Тобто за 2–3 місяці потрібно було вивчити мову з нуля й знайти роботу. Щодня з ранку до вечора я гуглив, читав статті, завантажував книжки, дивився відео "усе про Java", але в голові була суцільна плутанина. Добре пам’ятаю перший день, коли відкрив книгу «Філософія Java»: нічого не розумів, перечитував сторінки по кілька разів – і все одно було важко. Почав сумніватися в собі.
І тут з’явився JavaRush – справжній промінь світла. Все було чітко, зрозуміло, цікаво. Я відклав книжки й з головою поринув у практичні завдання. До кінця грудня вже був на 20+ рівні. Паралельно вивчав основи HTML, CSS і Git. Перші розділи книжок уже не лякали, все почало структуруватися в голові.
На початку січня 2017 року я створив своє перше резюме й надіслав у кілька компаній. Важко було повірити, але знань, які я отримав на 22 рівнях JavaRush, вистачило, щоб пройти відбір на стажування у велику фінтех-компанію (10 з 97 кандидатів). Паралельно мене запросили на позицію Junior-розробника в невелику компанію з розробки ПЗ.
Так і почалася моя кар’єра в ІТ. Попереду було багато всього – як класного, так і складного. Стажування я не завершив і залишився в малій компанії. Це був безцінний досвід. За 2 роки я виріс до рівня впевненого middle-розробника, опанував нові технології, фреймворки, інструменти. Зарплата зросла у 5 разів, команда – з 5 до 30+ людей. Познайомився з чудовими колегами, пройшов технічні співбесіди, став наставником для джунів, навчився керувати командою.
У грудні 2018 року я отримав оффер із банку, від якого не зміг відмовитися, але це вже інша історія :)
Насамкінець скажу одне: не бійтеся йти до своєї мети. Вирішуйте задачі, читайте, спілкуйтеся, і головне – навчіться гуглити. Ходіть на співбесіди, навіть якщо здається, що знань ще мало. Це також досвід. Вийшло в мене. Вийшло в тисяч людей. Вийде й у вас. Бажаю успіху! Хай буде з вами сила!
Якось у далекому сибірському містечку... Після школи у 2012 році я, як і багато моїх однолітків, не мав чіткого уявлення, чим хочу займатися далі. Та й особливо не переймався. Єдине, що розумів – треба вступати до університету (до армії точно не хотілося). Майже навмання подав заяви в різні виші на різні спеціальності – і через кілька місяців став студентом НДТУ за напрямом «Електроенергетика та електротехніка».
Чотири роки в гуртожитку пролетіли весело і швидко. У 2016 році я здобув ступінь бакалавра й вступив до магістратури. Але раптом зрозумів: це не те, чим хочу займатися. Трохи обміркувавши, вирішив: хочу стати програмістом! Я й так постійно сидів за комп’ютером (був завзятим геймером), тож чому б не почати використовувати цей час з користю – ще й заробляти? Швидко обрав мову програмування – просто загуглив «топ мов програмування» і 13 листопада 2016 року почав новий етап життя. Часу було обмаль. Я перестав відвідувати пари, і вже в січні на мене чекало відрахування. Тобто за 2–3 місяці потрібно було вивчити мову з нуля й знайти роботу. Щодня з ранку до вечора я гуглив, читав статті, завантажував книжки, дивився відео "усе про Java", але в голові була суцільна плутанина. Добре пам’ятаю перший день, коли відкрив книгу «Філософія Java»: нічого не розумів, перечитував сторінки по кілька разів – і все одно було важко. Почав сумніватися в собі.
І тут з’явився JavaRush – справжній промінь світла. Все було чітко, зрозуміло, цікаво. Я відклав книжки й з головою поринув у практичні завдання. До кінця грудня вже був на 20+ рівні. Паралельно вивчав основи HTML, CSS і Git. Перші розділи книжок уже не лякали, все почало структуруватися в голові.
На початку січня 2017 року я створив своє перше резюме й надіслав у кілька компаній. Важко було повірити, але знань, які я отримав на 22 рівнях JavaRush, вистачило, щоб пройти відбір на стажування у велику фінтех-компанію (10 з 97 кандидатів). Паралельно мене запросили на позицію Junior-розробника в невелику компанію з розробки ПЗ.
Так і почалася моя кар’єра в ІТ. Попереду було багато всього – як класного, так і складного. Стажування я не завершив і залишився в малій компанії. Це був безцінний досвід. За 2 роки я виріс до рівня впевненого middle-розробника, опанував нові технології, фреймворки, інструменти. Зарплата зросла у 5 разів, команда – з 5 до 30+ людей. Познайомився з чудовими колегами, пройшов технічні співбесіди, став наставником для джунів, навчився керувати командою.
У грудні 2018 року я отримав оффер із банку, від якого не зміг відмовитися, але це вже інша історія :)
Насамкінець скажу одне: не бійтеся йти до своєї мети. Вирішуйте задачі, читайте, спілкуйтеся, і головне – навчіться гуглити. Ходіть на співбесіди, навіть якщо здається, що знань ще мало. Це також досвід. Вийшло в мене. Вийшло в тисяч людей. Вийде й у вас. Бажаю успіху! Хай буде з вами сила!
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ