Привіт друзі! Зважився і я написати свою історію ходіння до лав #Тижпрограмістів Наразі мені 32. У 9 років у мене з'явився перший комп'ютер. У той час основний спосіб обміну інформацією був флоппік 3 5" або 1.44мб оооочень ненадійного пристрою. Диски були розкішшю, інтернет ще розкішніше. Тоді я навчився знімати жорсткий диск і отримав "флешку" в 700 мб. Це був перший крок. я закінчив школу, вступив на вежу.Провчився рік.Помирав від нудьги, тому що на першому курсі в основному було все що завгодно, але не предмети з IT.І раптом в один день я отримав пропозицію по роботі в IT компанії на посади тестувальника.На навчанні був поставлений хрест.Завжди вважав досвід важливіший за папірець.Пропрацював у QA трохи більше року.Добрий був час — висипався, хороша кава, хороший колектив.У один чарівний день на порозі з'явився наш шеф і сказав, мовляв, товариші, на дворі фінансова криза, весь ваш поверх звільнено. То був шок. Навчання кинуто, роботи немає, у країні люте безробіття (я з Естонії). Попрацював я в охороні та на м'ясному комбінаті, де починав працівником складу, а закінчив майстром та організатором планів та закупівель, попрацював і з металом. Ніде я не був "у своїй тарілці", хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. у країні люте безробіття (я з Естонії). Попрацював я в охороні та на м'ясному комбінаті, де починав працівником складу, а закінчив майстром та організатором планів та закупівель, попрацював і з металом. Ніде я не був "у своїй тарілці", хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. у країні люте безробіття (я з Естонії). Попрацював я в охороні та на м'ясному комбінаті, де починав працівником складу, а закінчив майстром та організатором планів та закупівель, попрацював і з металом. Ніде я не був "у своїй тарілці", хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. де починав працівником складу, а закінчив майстром та організатором планів та закупівель, попрацював і з металом. Ніде я не був "у своїй тарілці", хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. де починав працівником складу, а закінчив майстром та організатором планів та закупівель, попрацював і з металом. Ніде я не був "у своїй тарілці", хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало.Джава стала більшою, ніж хобі: вона стала пристрастю. Одного разу мені стало тісно на JavaRush, мені стали необхідні фреймворки, сучасні бібліотеки та вихід до Інтернету. Java Spring, Hibernate були "випиті залпом". Пішли перші проекти MVC до мережі. Навчання пішло сніговою грудкою. Вступив вчитися. Швидше заради папірця. Провчився граючи 2 роки із середнім балом 4,6. Почав розсилати CV. Відмова, відмова, інтерв'ю, відмова, інтерв'ю. І тут дзвінок: "Ви пройшли успішно інтерв'ю, але ми вирішабо не брати цього року джуніорів, сміття". Знову інтерв'ю, тестові завдання та відмови. Вступив до клубу розробників, які раз на місяць виступають з доповідями на різні теми. І тут настав "мій день". Мене забрали.Життя змінилося на ДО та ПІСЛЯ. Я з радістю встаю та йду на роботу. Я кодю робочий код після роботи, т.к. відчуваю кайф від своєї роботи і вважаю її швидше за своє хобі, за яке мені ще й платять. Дякую JavaRush, ви змінабо моє життя, ви зробабо мене щасливим. Тепер я #Тижпрограміст Удачі вам, друзі, вірте в себе. Вставайте після перших падінь та сміливо рухайтеся до своєї мети!
Наразі мені 32. У 9 років у мене з'явився перший комп'ютер. У той час основний спосіб обміну інформацією був флоппік 3 5" або 1.44мб оооочень ненадійного пристрою. Диски були розкішшю, інтернет ще розкішніше. Тоді я навчився знімати жорсткий диск і отримав "флешку" в 700 мб. Це був перший крок. я закінчив школу, вступив на вежу.Провчився рік.Помирав від нудьги, тому що на першому курсі в основному було все що завгодно, але не предмети з IT.І раптом в один день я отримав пропозицію по роботі в IT компанії на посади тестувальника.На навчанні був поставлений хрест.Завжди вважав досвід важливіший за папірець.Пропрацював у QA трохи більше року.Добрий був час — висипався, хороша кава, хороший колектив.У один чарівний день на порозі з'явився наш шеф і сказав, мовляв, товариші, на дворі фінансова криза, весь ваш поверх звільнено. То був шок. Навчання кинуто, роботи немає, у країні люте безробіття (я з Естонії). Попрацював я в охороні та на м'ясному комбінаті, де починав працівником складу, а закінчив майстром та організатором планів та закупівель, попрацював і з металом. Ніде я не був "у своїй тарілці", хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. у країні люте безробіття (я з Естонії). Попрацював я в охороні та на м'ясному комбінаті, де починав працівником складу, а закінчив майстром та організатором планів та закупівель, попрацював і з металом. Ніде я не був "у своїй тарілці", хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. у країні люте безробіття (я з Естонії). Попрацював я в охороні та на м'ясному комбінаті, де починав працівником складу, а закінчив майстром та організатором планів та закупівель, попрацював і з металом. Ніде я не був "у своїй тарілці", хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. де починав працівником складу, а закінчив майстром та організатором планів та закупівель, попрацював і з металом. Ніде я не був "у своїй тарілці", хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. де починав працівником складу, а закінчив майстром та організатором планів та закупівель, попрацював і з металом. Ніде я не був "у своїй тарілці", хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. хоч і домагався добрих успіхів та результатів. І так, сидячи одного дощового дня на сторінці соцмереж, настав день Х. Я випадково клікнув по банеру JavaRush. І потихеньку я пройшов перші рівні. І якось зачепило. Сплатив підписку, дійшов рівня до 15-20 і тут через переїзд та завали на роботі я закинув навчання. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало. Тоді ж і зародилася ідея спробувати себе серед програмістів. Нова передплата та все спочатку. Ішло дуже швидко, сервіс реально допоміг з азами, сідав покодити 10 хвабон і відривався, коли сонце вже вставало.Джава стала більшою, ніж хобі: вона стала пристрастю. Одного разу мені стало тісно на JavaRush, мені стали необхідні фреймворки, сучасні бібліотеки та вихід до Інтернету. Java Spring, Hibernate були "випиті залпом". Пішли перші проекти MVC до мережі. Навчання пішло сніговою грудкою. Вступив вчитися. Швидше заради папірця. Провчився граючи 2 роки із середнім балом 4,6. Почав розсилати CV. Відмова, відмова, інтерв'ю, відмова, інтерв'ю. І тут дзвінок: "Ви пройшли успішно інтерв'ю, але ми вирішабо не брати цього року джуніорів, сміття". Знову інтерв'ю, тестові завдання та відмови. Вступив до клубу розробників, які раз на місяць виступають з доповідями на різні теми. І тут настав "мій день". Мене забрали.Життя змінилося на ДО та ПІСЛЯ. Я з радістю встаю та йду на роботу. Я кодю робочий код після роботи, т.к. відчуваю кайф від своєї роботи і вважаю її швидше за своє хобі, за яке мені ще й платять. Дякую JavaRush, ви змінабо моє життя, ви зробабо мене щасливим. Тепер я #Тижпрограміст Удачі вам, друзі, вірте в себе. Вставайте після перших падінь та сміливо рухайтеся до своєї мети!
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ