Не має значення, ким ви працюєте або чим займаєтеся. Рано чи пізно в житті настає той момент, коли вам доведеться зустріти першого у своєму житті рекрутера (або HR, скорочення від англійського Human Resource, «Ейчар»).
Точніше, спочатку з ним зустрінетесь не ви самі, а ваше резюме. І від того, наскільки воно відповідатиме моральним та естетичним цінностям кадрового фахівця, залежить результат: запитять вас на співбесіду або ж відфільтрують в брухт ще на першому «скринінговому» етапі. Тут ви резонно помітите: Як так в брухт? У мене ж і досвід роботи, і навички, і знання, і все, що потрібно по вакансії плюс ще трохи зверху. Як це мене не запитять на співбесіду?». І відповідь проста — бо можуть. Так. Тому що можуть, і тому що часто рекрутер більше думає про «велике і вічне», ніж про завдання, які має вирішувати фахівець, який наймає ним. Не подумайте, що всі HR - самозакохані егоїсти. Найчастіше вони щиро і всім серцем захоплені своєю роботою та бажають компанії лише найкращого. Просто більшість із них гуманітарії, і їм важливі не так ваші знання та вміння, скільки те, як ви впишетесь в компанію. Визначають вони це не лише за дивними тестами на співбесідах (часто «чесно» скопійованим у курсів «як стати психологом за три дні» та інтернет тестів «дізнайтеся, який ви психопат»), а й за будь-якими формальними «недоліками» вашого резюме.
Подорож HR-спільнотами
Що ж вони належать до таких недоліків? Як підправити своє резюме, щоб додати йому привабливість в очах HR? Задавшись цими питаннями, ми вирушабо до дослідницької подорожі рекрутинговими сайтами та спільнотами HR в Linkedin. І, хоч як це дивно, повернулися не з порожніми руками, а з баг-репортами. За їхніми мотивами ми склали кілька патчів для резюме, які допоможуть вам «хакнути» фільтри кадрових фахівців.
Патч #0: поширений тип файлу та розумна назва
Отже, почнемо з назви резюме та відповідних для них типів файлів. Зазвичай на середньої руки вакансію приходить від кількох десятків до сотні резюме. Людина технічна збере їх невелику базу даних (заодно буде запас потенційних кандидатів при новому пошуку працівника). А рекрутер... рекрутер збереже їх у татку. І тут ми бачимо перший баг — якщо ваш файл має одну зі стандартних назв («резюме», «моє резюме», «резюме111»), то висока ймовірність, що він перезапише наявний документ з такою самою назвою. А наступне однойменне резюме зачепить вже вашу кандидатуру.
Це як у програмуванні — якщо не використовувати менімонічні імена, то можна випадково перезаписати дані в вже ініціалізованій змінній. Так що краще назвати файл вашим ім'ям та прізвищем, додавши до них назву вакансії, на яку претендуєте. Друга частина потрібна на випадок, якщо у рекрутера в роботі кілька вакансій. А значить та сама татко вже перетворилася на пекельне пекло, в якому не знайти хто на яку роботу претендував. Ще один нюанс - це формат файлу, в якому відправляється резюме. Тут, роблячи знижку на слабку технічну підкованість кадровика, краще зупинитися на стандартних rtf, doc, docx або (якщо ви наголосабо на графічному оформленні) pdf. При виборі інших форматів ймовірність того, що файл відкриють, починає прагнути до нуля. Знову ж таки, це не зі шкідливості, просто «комп'ютер не зміг відкрити цей файл».
Патч #1: відповідна фотографія
Тепер перейдемо до нутрощів резюме. По-перше, потрібна фотографія. Не строго-паспортного стилю, але й не з шашликів чи останнього фрірайду з Альп. Обличчя з посмішкою (або без - як вам більше подобається) на 60-70% кадру та цивільний одяг. Ні, тільник не підійде, і в костюмі телепузика теж краще не ставити, якщо ви не претендуєте на роль аніматора. Краще однотонна сорочка або футболка невирвиокого кольору.
Знову ж таки, це все продиктовано особливостями сприйняття кадровиків. На їхню думку, резюме це ваш «парадний фассад». І якщо на фотографії в ньому ви постановляєте з серфером або свіжоспійманим язем, то значить ви більше захоплені цими заняттями і до основної роботи ставитеся наплевально. Їм не завжди очевидно, що хобі - це та віддушина, в яку зливається вся втома від одноманітності та негатив, накопичені за час роботи. І ця фотографія в резюме – ваша спроба поділитись моментами щастя.
У розумінні HR фотографія – це виставлення себе у найкращому світлі перед майбутнім роботодавцем.
Патч #2. Контактні дані.
По-друге, дані зв'язку. Скажімо відразу, профілі в розважальних соцмережах краще зробити закритими від сторонніх очей, і переважно їх краще не світити перед рекрутерами. Особливо якщо у вас там є ознаки бурхливого нічного та денного особистого життя. У цьому плані HR чимось схожі на бабусь, які сидять на лавці біля під'їзду. Фрівільні фото — повія/заклопотаний → в брухт, чекіни в клубах та барах — наркоман/алкоголік → в брухт, активне обговорення релігії, політики чи фінансів — фанатик/радикал → в брухт. І це ще без урахування особистих тарганів кожного окремо взятого рекрутера! А там може бути все, що завгодно — від нелюбого кольору та футбольної команди, до проблем на особистому фронті, а у вас із вашою половинкою все солодко аж до нудотності.
Має сенс вказати хіба що профіль у Linkedin або схожій професійній мережі, де ви пишете тільки про роботу та свої досягнення.
Також варто уважно подивитися на вашу електронну пошту та ідентифікатор у месенджерах. Для людини технічної це просто засоби зв'язку, схожі на IP-адресау в інтернет просторі. А для HR - це ще одна зачіпка щоб пофантазувати про ваші особистісні характеристики. Тому мейли та ідентифікатори типу «еротичних»: люблю більші етити до @ що це було. твоя солодка цукерка, товсті ж для тебе. А більш гиковские: жажда_крови@донор.ком, працююзаїду, tlhIngan_maH@империя.орг, нагибатор2000, назад_в_будущее@тамбыл.ком — сприймаються ними як прояв інфантильності та незрілості.
Для душевного спокою їм потрібні безглузді шаблонні адресаи, народжені корпоративною мейл-політикою, типу прізвище ініціали або прізвище.
Вони вас не знають. Найчастіше зовсім не знають. Тому їм важко зрозуміти, що ще з молодих нігтів ці ідентифікатори належать вам. У кожного з них довга і славна історія прив'язки до різних сервісів або ігор. Тому відмовлятися від них ви не маєте наміру. Але вони судять про вас за цими ідентифікаторами, придуманими жартома або під хвабонним сплеском гормонів. Тому варто користуватися простим і ефективним патчем, щоб обійти цей підводний камінь. Заведіть окремий мейл «для резюме» максимально близький до стандартного (часто недосвідчені рекрутери думають, що кожен Іван Іванов може завести на Gmail відповідну адресау, і їх не бентежить, що таких людей тисячі, а адресаа одна), а у своїй рідній скриньці налаштуйте збір пошти з цієї нової скриньки. Так і рекрутер отримає свій ідеально безликий мейл, а ви залишитеся при своїх підписках.
Патч #3: очікування із зарплати
По-третє, вкажіть ваші очікування із зарплати. Так, самі рекрутери дуже люблять пропускати пункт про оплату, вказуючи розпливчасте «гідне». Але все ж таки у них є цифри, орієнтуючись на які вони бачать — чи зможе компанія дозволити собі такого фахівця чи ні. Цей пункт збереже вам час і нерви. Головне, визначившись із зарплатою, за яку ви готові виконувати обов'язки, зазначені у вакансії, накинути на неї ще десять відсотків. Нерідко наші роботодавці не проти поторгуватися, і запас за сумою дасть вам простір для маневру. Плюс він буде не зайвим під час випробувального терміну, доки вам платять не повний оклад.
Патч # 4. Адекватний список умінь та їх порядок дотримання
По-четверте, потрібно уважно підійти до того, в якому порядку йдуть вимоги до вакансії, і як він співвідноситься з розміщенням ваших умінь у резюме. Якщо у вакансії особливий акцент робиться на досвіді комерційної розробки — винесіть відповідні місця роботи в самий верх. Якщо потрібні сертифікати - теж підніміть їх вище. І так за всіма пунктами. Якщо у вас змішаний досвід роботи (кілька спеціальностей у різних галузях), то відомості про свою другу іпостасі краще змістити вниз, залишивши нагорі тільки навички, що застосовуються на новому місці роботи. Якщо спеціальності зовсім різні (наприклад, кухар, а ви влаштовуєтеся на Java-програміста), то досвід роботи з другої спеціальності краще взагалі не розписувати, винісши її до списку своїх корисних навичок.
Патч #5. Не приховуйте свої успіхи
По-п'яте, по можливості збирайте та записуйте ваші досягнення, щоб ілюструвати ними свої успіхи. Будьте впевнені, що рядок: "2015.03 - 2017.08 ТОВ Рога і Копита, Java Developer" з розгромним рахунком програє "2015.03 - 2017.08 ТОВ Рога і Копита, Java Developer: розробив систему білінгу з прив'язкою до бази клієнтів".
Тому щойно зробабо щось значуще — записуйте. Розробабо систему налаштованого API для взаємодії зі сторонніми додатками - це стане в нагоді для вакансій де важлива робота із зовнішніми API. Оптимізували роботу серверів для протистояння DOS-атакам — знадобиться у вакансіях, де потрібно домагатися стійкої роботи високонавантажених сервісів. Не відкладайте це на момент, коли потреба припече зайнятися своїм резюме — все одно не зможете пригадати всі успіхи за рік-два-п'ять-десять. Потихеньку пишіть балку, щоб потім було з чого вибрати.
Разом
На цьому ми закінчуємо екскурсію на голову HR. Якщо у вас є власні спостереження, якими можна доповнити та розширити нашу бібліотечку патчів — ласкаво просимо у коментарі. PS: Мало не забули. Заради бога, не виносите в «хобі та захоплення» всякі садо-мазо, гуро, оргії і таке інше. Це в курсовій на 115 сторінці можна написати, що цей транзистор ми зробимо з берези, так як все одно до цього ніхто не дочитає. А резюме — твір короткий і, пройшовши скринінг, фільтри на попередніх етапах можна зрізатися на такій банальщині. Нехай у ваших резюме буде якнайменше багів, а HR хакаються легко та невимушено!
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ