Всім привіт! Ось прийшла і моя черга самому написати свою історію на цьому ресурсі, який мене одного разу надихнув і дав дорогу в IT. Це взагалі перша моя стаття в житті, так що буде це все своїми словами і не факт, що в короткій, так що ближче до справи. Як все починалося Все почалося з того, що я навчався на військового льотчика в одній із СНД-шних країн. Як так сталося і чому я взагалі вибрав цю професію – можу розповісти у коментах, якщо комусь буде цікаво. Я в черговий раз приїхав додому в столицю і зустрівся з однокласниками, що я робив щоразу по приїзді, тому що приїжджав я рідко через службу. На подвір'ї був кінець 2014-го, я був на 3-му курсі і ми як завжди ділабося новинами, планами та перспективами у житті. Після почутих від мене перспектив двоє хлопців почали мені розповідати, що це « ну так собі, якщо чесно » (мається на увазі перспективи поки що я в армії) і почали агітувати йти в програмування. Ну я звичайно ж не розумів чим це краще на тлі того, що в ідеалі я буду пілотом на якомусь Airbus або Boeing, літати по світу і отримувати тонну грошей, та й досить розумним для такого я себе не вважав. Наступного мого приїзду через рік ситуація повторилася, ось тільки хлопці вже почали повноцінно працювати, а не просто вчитися, але я залишався при своїй думці. І ось довгоочікуваний випуск з мого бурситету Коли я вступав, то знав, що навчатимуся трохи більше 4 календарних років в університеті, але як це завжди буває в наших країнах – все пішло самі знаєте як і куди. У результаті провчився я 5,5 років, вийшов і пішов служити взагалі на протилежний край країни і ось я офіцер, льотчик-винищувач (хоча хотів літати на транспортних літаках, але мене посунули). Після випуску кожен офіцер зобов'язаний підписати контракт на 5 років, який, як виявилося пізніше, розірвати практично неможливо від слова "зовсім". До моменту випуску все стало абсолютно інакше як це було коли я надходив - зарплати не ті, особливості служби теж, але я сказав собі, що я далі йду до мети і стану цивільним пілотом на якихось серйозних авіалініях. Момент ухвалення рішення Так от послужив я кілька місяців, подивився на те, що мене чекає, і після чергової зустрічі з тими ж однокласниками все-таки зрозумів що варто хоча б почати пробувати щось у програмуванні, тому що чим більше я дізнавався як мені стати цивільним льотчиком - тим більше я розумів наскільки мізерні у мене шанси (уявіть собі, людина яка здатна виконувати складний пілотаж на малих висотах нафіг не потрібна в цивільній авіації). І чим більше я перебував на службі тим більше розумів що з кожним днем тупію, та й взагалі не хочу тут протирати штани доки люди чогось добиваються у житті. У результаті я запитав тих однокласників з чого мені почати. Вони порадабо кілька варіантів, але за основний я вибрав Javarush, оскільки він був найзрозумілішим. Коли я вперше спробував, то на той момент, початок 2018 року, ще існував якийсь кривий англомовний, але безкоштовний варіант Javarush. Мова я брутально не знав, з комп'ютерами дружив на мінімальному рівні MS Office і запустити гру з торрента. Навіть вінду не міг сам перевстановити. Я пройшов напевно рівнів 5-6 взагалі не розуміючи що я роблю і для чого це все. У посиланнях на матеріали були лише полотна англомовної документації і багато незрозумілих навіть нашою мовою слів. Так я цю справу і підкинув, ще й на службі роботи вистачало, а коли був час – я вчив хоч якось мову. Потім у вересні 2018-го часу стало набагато більше і Javarush надіслав email зі знижкою на річну передплату, всього 100$ за рік. Так як з'явився час і були гроші – я наважився купити її. Процес вивчення Оскільки я раніше намагався щось тикати на англомовній версії, то вдруге російською, та ще й трохи допрацьованою, стало хоч якось зрозуміло, що відбувається. Дійшовши до якоїсь статті на одному з перших рівнів про корисну для новачків літературу, я пригледів для себе книгу Head First Java 2nd Edition. Відгуки про неї в основному були позитивні та був повноцінний переклад. Читав я її більше місяця дочитавши до 12-го розділу з 17, оскільки далі йшла явно не релевантна в наших реаліях інформація. Доводилося дуже часто і повільно перечитувати по 3 рази одне й те саме, тому що навіть російською було важко зрозуміти суть через те, що було багато незнайомих слів, та й мозок ще не перебудувався для розуміння всього. Але це дало свої плоди! Далі при проходженні JR я вже робив все абсолютно усвідомлено, а не як раніше методом тику. Через свій перфекціонізм не пропускав жодного завдання і не переходив далі, поки все не зроблю. Забігаючи на перед скажу, що все-таки 2 завдання з усіх я пропустив, одне на 11-му рівні та інше десь далі, і що це так собі підхід якщо ти обмежений у часі. Було так що я одну задачу наприкінці 20-го рівня робив 3 тижні, хоча вона не особливо то й потрібна була, чисто для прокачування мізків. Але мене це не дуже бентежило, тому що мені було служити ще 4,5 роки до кінця контракту. В результаті, потихеньку і з перервами на службу я пройшов JR повністю за рік і місяць. Бувало що на тиждень витрачав годин по 30-40, а то й більше, на вивчення, а бувало що за місяць всього годин 10-20 залежно від служби. Але я виділяв собі час на відпочинок, щоб відволіктися від усього. Після проходження JR виникло резонне питання «а що далі?» так як я розумів що пройшовши весь JR ти явно не той кого готова взяти якась компанія, тим більше я продовжував служити і варіантів якось почати працювати я не бачив. Я відразу ж пішов із цим питанням, так би мовити «до винуватців урочистостей» - тим хто мене умовив все це затіяти. На тому етапі я вже хоч щось розумів у програмуванні і зміг сприйняти інформацію, що вони з самого початку потрапабо до Salesforce – реально дуже перспективний напрямок у країнах СНД та роботи там неоране поле. Вони мене відправабо на Trailhead – безкоштовний англомовний ресурс із вивчення Salesforce. Кому цікаво що це взагалі таке і до того ж тут Java, то поясню в коментах, а поки що просто розповідаю свій шлях. Там я знов-таки зіткнувся з тими ж труднощами що мова англійська, а я її так толком і не вивчив щоб хоча б читати без перекладача, дуже багато нового матеріалу який раніше не зустрічав, та й вирвані з контексту завдання, які робити багато розуму не потрібно, але забувається майже миттєво. Так я займався трохи більше місяця і щось втратив інтерес і вирішив більше зайнятися мовою. Далі через кілька місяців після чергової розмови з однокласником він мені порадив поки що підтягнути фронт-енд та роботу з базами даних. Порекомендував одну книгу: "Розуміння SQL" Мартіна Грубера . Рекомендую до прочитання, у наші дні це потрібно всім так само, як і Javascript. Після її прочитання (близько 2 місяців) я пішов практикуватися на sql-ex.ruде вирішив близько 130 завдань початкового рівня SQL на що у мене пішло, напевно, ще місяці 2-3. Варто відзначити що в цей період часу я вирішив звільнитися з армії, але вийшло так що зміг лише списатися з льотчика і продовжити служити вже на нельотній спеціальності, зате на шкоду зарплаті в 1,5 рази більше у мене з'явилося в рази більше вільного часу і можливостей ним керувати, про що анітрохи не шкодую. Далі стався безкоштовний 5-ти денний марафон по HTML від GoIT, де я нарешті більш-менш попрацював з HTML/CSS і в результаті якого зверстав своє резюме. Ну і потім взявся за вивчення надісланого Javascript на learn.javascript.ru (дуже хороший ресурс, рекомендую). Хоч я вивчав його швидше тільки теоретично, але це теж дало свої плоди. Я хоча б перестав його боятися і розумів, як із цим звіром намагатися працювати. І як тільки я дійшов до вивчення DOM трапилася чергова відпустка, де я в черговий раз зустрівся з одним з тих однокласників, який мені запропонував спробувати пройти невеликий курс по Salesforce. Цей курс він склав сам зі своїм колегою і самі нам читали онлайн лекції. Курс був ніби пробний і для маленького кола своїх людей. І цього разу вже вистрілило! Я абияк знав англійську, на базовому рівні знав HTML/CSS, SQL і Javascript, та й у мене на руках був виразний алгоритм дій що й за що вчити, з термінами і т.п. що сильніше підштовхувало до роботи та дисциплінувало. На хвабоночку, на подвір'ї був грудень 2020 року, локдауни вже встигли пройти і подухнути, але наближався черговий локдаун. До того часу я вже як рік нічого не писав на Java і порядком його призабув, та настільки що вже сумнівався в тому, що я повноцінно пам'ятаю синтаксис. Але на Salesforce свою окрему мову для back-end`а, називається Apex (це як Java, але урізана в 3 рази з дуже схожим синтаксисом). Курс тривав 2,5 місяці, з урахуванням свят, за результатом якого я пройшов усі основні теми та дістався виконання супербейджів. Навчання проходило так що нам давали завдання з Trailhead і читали по 2 лекції на тиждень онлайн. Звичайно ж, часу давати, а тим більше й перевіряти хатинку ні в кого не було. Ну і далі я вже сидів і потихеньку проходив супербейджі на ті теми, які ми вивчали. Перше в житті інтерв'ю І ось спочатку березня 2021 року я, продовжуючи робити супербейджі, вирішив пройтися по DOU, сайту з пошуку роботи для айтішників (настійно рекомендую на ньому моніторити ситуацію на ринку праці IT), і подивитися, що там зараз відбувається. У результаті наткнувся, що не зовсім зрозумілу позицію, але написано було Salesforce Developer, причому можна без досвіду роботи та віддалено. Прекрасно розуміючи, що я ніби сируватий для такого, та й абсолютно не розуміючи ніби я поєднував службу і першу в житті роботу програмістом, та ще й віддалено. Загалом, заради інтересу подав резюме і напрочуд зі мною зв'язалися і запропонували пройти інтерв'ю. Я вирішив, що безкоштовна спроба пройти інтерв'ю зайвою не буде, тож і погодився. До того часу на ринку вже почався ажіотаж і компанії вже давно почали відчувати нестачу кадрів, тому тоді, та й весь 2021 рік на ринку дуже комфортні умови для пошуку першої роботи і для збільшення свого рейту. Ось тому компанії і набирають вже мало не всіх підряд (це я умовно звичайно). Перше працевлаштування До середини березня 2021 року я випав на місяць за сімейними обставинами і вже до середини квітня мені один знайомий з LinkedIn скинув посилання на безкоштовне онлайн стажування від однієї компанії. Ну я заради інтересу заявку подав і вирішив вкотре переглянути DOU і знайшов ще пару подібних курсів, на які теж подав заявки. Одна з цих компаній виявилася найшвидшою і відповіла вже через пару днів запропонувавши почати курс вже наступного тижня. Курс був повністю безкоштовним та онлайн, і ще обіцяли видати «стипендію» по успішному завершенню курсу. Видно знову зірки зійшлися так що дана компанія просто оплатила нам онлайн курси від Foxminded, на які я сам подумував піти ще коли займався Javarush, але як то не дійшло до цього, хоча в планах вже було піти на їх курс по Salesforce. Відчуття від проходження того курсу залишабося трохи подвійними, але результат однозначно був. За 2 місяці, які нам дала компанія для проходження курсу, я пройшов його відсотків так на 90, по закінченню якого була всього півгодинна співбесіда з техлідом. Питання були прості, здебільшого загальні, оскільки в нього був написаний мною код перед очима і який він теоретично розбирав раніше. Як результат – перший у житті оффер! До кінця стажування я вже не переживав «чи вистачить мені знань, що б мене взяли?», оскільки компанія дала зрозуміти, то їх у нас в цілому цілком достатньо для них, але питання «а як я на них працюватиму, нехай і віддалено, але служачи паралельно в армії з усіма нюансами?» залишалися відкритими. Благо компанія пішла на всі поступки та прийняла на роботу. І ось я вже встиг отримати свою першу з/п як програміст умудряючись паралельно служити в армії. Я дуже радий що одного разу мене переконали в тому, що все можливо і що воно того варте. Так що сподіваюся, що моя історія вас надихне хоч на крапельку і дерзайте… Поради • найголовніше – це розуміти навіщо ти вчиш програмування. Розуміння та нагадування собі самому про необхідність досягнення мети – найкращий мотиватор; • самодисципліна також дуже важлива. Якщо стоїть вибір «зайвий раз відпочити або позайматися», то навіть не думати, а займатися, навіть коли поряд з тобою в буквальному сенсі бухають колеги/друзі/будь-які інші. Але все ж таки абсолютно відмовитися від відпочинку теж не варто. На тривалій дистанції можна так вигоріти, що потім не захочеться продовжувати. Тож відпочивати теж треба, але в міру; • не варто допускати тривалих перерв у вивченні, тому що потім йде багато часу щоб згадати, що ти там взагалі вчив; • важливо ставити проміжні цілі та терміни, це допомагає не пустити все на самоплив, що дуже розтягує процес, що може бути критично якщо у вас обмежені терміни або ж потрібно якнайшвидше досягти якогось рівня (я так в основному не чинив чинності відсутності «смаженого півня», але коли робив, то був ефективніший і дисциплінованіший); • у процесі навчання брати активну участь у коментуванні КОЖНОЇ лекції та завдання. Так мозок ще більше вникає в суть і це допомагає знайти тих, що йде +- поряд з вами, що може вам допомогти отримати допомогу від когось або самому допомогти іншому щоб ще раз згадати що забулося, або навіть прокачати ще сильніше; • зареєструватися на таких ресурсах як LinkedIn та DOU та активно шукати людей, які можуть чимось допомогти, підказати в будь-якому питанні. В IT всі привітні і готові допомогти, оскільки самі були такими ж як ти. Не соромтеся заводити нові знайомства, це реально допомагає; • правильно підходити до навчання в тому плані, що якщо вам потрібно якнайшвидше, то навчайте одним способом, а якщо як мені, то іншим. Якщо не плануєте йти саме за напрямом Java EE або аналогічним, то я думаю рівнів 20 буде достатньо, а далі варто робити на те, чим ви плануєте безпосередньо займатися; • у будь-якому випадку знати або вивчати англійську. Без нього шанси є, але менше, та й потім кар'єрне зростання буде дуже відносним; • не забути написати свою історію успіху після отримання першого офферу!
І ось довгоочікуваний випуск з мого бурситету Коли я вступав, то знав, що навчатимуся трохи більше 4 календарних років в університеті, але як це завжди буває в наших країнах – все пішло самі знаєте як і куди. У результаті провчився я 5,5 років, вийшов і пішов служити взагалі на протилежний край країни і ось я офіцер, льотчик-винищувач (хоча хотів літати на транспортних літаках, але мене посунули). Після випуску кожен офіцер зобов'язаний підписати контракт на 5 років, який, як виявилося пізніше, розірвати практично неможливо від слова "зовсім". До моменту випуску все стало абсолютно інакше як це було коли я надходив - зарплати не ті, особливості служби теж, але я сказав собі, що я далі йду до мети і стану цивільним пілотом на якихось серйозних авіалініях. Момент ухвалення рішення Так от послужив я кілька місяців, подивився на те, що мене чекає, і після чергової зустрічі з тими ж однокласниками все-таки зрозумів що варто хоча б почати пробувати щось у програмуванні, тому що чим більше я дізнавався як мені стати цивільним льотчиком - тим більше я розумів наскільки мізерні у мене шанси (уявіть собі, людина яка здатна виконувати складний пілотаж на малих висотах нафіг не потрібна в цивільній авіації). І чим більше я перебував на службі тим більше розумів що з кожним днем тупію, та й взагалі не хочу тут протирати штани доки люди чогось добиваються у житті. У результаті я запитав тих однокласників з чого мені почати. Вони порадабо кілька варіантів, але за основний я вибрав Javarush, оскільки він був найзрозумілішим. Коли я вперше спробував, то на той момент, початок 2018 року, ще існував якийсь кривий англомовний, але безкоштовний варіант Javarush. Мова я брутально не знав, з комп'ютерами дружив на мінімальному рівні MS Office і запустити гру з торрента. Навіть вінду не міг сам перевстановити. Я пройшов напевно рівнів 5-6 взагалі не розуміючи що я роблю і для чого це все. У посиланнях на матеріали були лише полотна англомовної документації і багато незрозумілих навіть нашою мовою слів. Так я цю справу і підкинув, ще й на службі роботи вистачало, а коли був час – я вчив хоч якось мову. Потім у вересні 2018-го часу стало набагато більше і Javarush надіслав email зі знижкою на річну передплату, всього 100$ за рік. Так як з'явився час і були гроші – я наважився купити її. Процес вивчення Оскільки я раніше намагався щось тикати на англомовній версії, то вдруге російською, та ще й трохи допрацьованою, стало хоч якось зрозуміло, що відбувається. Дійшовши до якоїсь статті на одному з перших рівнів про корисну для новачків літературу, я пригледів для себе книгу Head First Java 2nd Edition. Відгуки про неї в основному були позитивні та був повноцінний переклад. Читав я її більше місяця дочитавши до 12-го розділу з 17, оскільки далі йшла явно не релевантна в наших реаліях інформація. Доводилося дуже часто і повільно перечитувати по 3 рази одне й те саме, тому що навіть російською було важко зрозуміти суть через те, що було багато незнайомих слів, та й мозок ще не перебудувався для розуміння всього. Але це дало свої плоди! Далі при проходженні JR я вже робив все абсолютно усвідомлено, а не як раніше методом тику. Через свій перфекціонізм не пропускав жодного завдання і не переходив далі, поки все не зроблю. Забігаючи на перед скажу, що все-таки 2 завдання з усіх я пропустив, одне на 11-му рівні та інше десь далі, і що це так собі підхід якщо ти обмежений у часі. Було так що я одну задачу наприкінці 20-го рівня робив 3 тижні, хоча вона не особливо то й потрібна була, чисто для прокачування мізків. Але мене це не дуже бентежило, тому що мені було служити ще 4,5 роки до кінця контракту. В результаті, потихеньку і з перервами на службу я пройшов JR повністю за рік і місяць. Бувало що на тиждень витрачав годин по 30-40, а то й більше, на вивчення, а бувало що за місяць всього годин 10-20 залежно від служби. Але я виділяв собі час на відпочинок, щоб відволіктися від усього. Після проходження JR виникло резонне питання «а що далі?» так як я розумів що пройшовши весь JR ти явно не той кого готова взяти якась компанія, тим більше я продовжував служити і варіантів якось почати працювати я не бачив. Я відразу ж пішов із цим питанням, так би мовити «до винуватців урочистостей» - тим хто мене умовив все це затіяти. На тому етапі я вже хоч щось розумів у програмуванні і зміг сприйняти інформацію, що вони з самого початку потрапабо до Salesforce – реально дуже перспективний напрямок у країнах СНД та роботи там неоране поле. Вони мене відправабо на Trailhead – безкоштовний англомовний ресурс із вивчення Salesforce. Кому цікаво що це взагалі таке і до того ж тут Java, то поясню в коментах, а поки що просто розповідаю свій шлях. Там я знов-таки зіткнувся з тими ж труднощами що мова англійська, а я її так толком і не вивчив щоб хоча б читати без перекладача, дуже багато нового матеріалу який раніше не зустрічав, та й вирвані з контексту завдання, які робити багато розуму не потрібно, але забувається майже миттєво. Так я займався трохи більше місяця і щось втратив інтерес і вирішив більше зайнятися мовою. Далі через кілька місяців після чергової розмови з однокласником він мені порадив поки що підтягнути фронт-енд та роботу з базами даних. Порекомендував одну книгу: "Розуміння SQL" Мартіна Грубера . Рекомендую до прочитання, у наші дні це потрібно всім так само, як і Javascript. Після її прочитання (близько 2 місяців) я пішов практикуватися на sql-ex.ruде вирішив близько 130 завдань початкового рівня SQL на що у мене пішло, напевно, ще місяці 2-3. Варто відзначити що в цей період часу я вирішив звільнитися з армії, але вийшло так що зміг лише списатися з льотчика і продовжити служити вже на нельотній спеціальності, зате на шкоду зарплаті в 1,5 рази більше у мене з'явилося в рази більше вільного часу і можливостей ним керувати, про що анітрохи не шкодую. Далі стався безкоштовний 5-ти денний марафон по HTML від GoIT, де я нарешті більш-менш попрацював з HTML/CSS і в результаті якого зверстав своє резюме. Ну і потім взявся за вивчення надісланого Javascript на learn.javascript.ru (дуже хороший ресурс, рекомендую). Хоч я вивчав його швидше тільки теоретично, але це теж дало свої плоди. Я хоча б перестав його боятися і розумів, як із цим звіром намагатися працювати. І як тільки я дійшов до вивчення DOM трапилася чергова відпустка, де я в черговий раз зустрівся з одним з тих однокласників, який мені запропонував спробувати пройти невеликий курс по Salesforce. Цей курс він склав сам зі своїм колегою і самі нам читали онлайн лекції. Курс був ніби пробний і для маленького кола своїх людей. І цього разу вже вистрілило! Я абияк знав англійську, на базовому рівні знав HTML/CSS, SQL і Javascript, та й у мене на руках був виразний алгоритм дій що й за що вчити, з термінами і т.п. що сильніше підштовхувало до роботи та дисциплінувало. На хвабоночку, на подвір'ї був грудень 2020 року, локдауни вже встигли пройти і подухнути, але наближався черговий локдаун. До того часу я вже як рік нічого не писав на Java і порядком його призабув, та настільки що вже сумнівався в тому, що я повноцінно пам'ятаю синтаксис. Але на Salesforce свою окрему мову для back-end`а, називається Apex (це як Java, але урізана в 3 рази з дуже схожим синтаксисом). Курс тривав 2,5 місяці, з урахуванням свят, за результатом якого я пройшов усі основні теми та дістався виконання супербейджів. Навчання проходило так що нам давали завдання з Trailhead і читали по 2 лекції на тиждень онлайн. Звичайно ж, часу давати, а тим більше й перевіряти хатинку ні в кого не було. Ну і далі я вже сидів і потихеньку проходив супербейджі на ті теми, які ми вивчали. Перше в житті інтерв'ю І ось спочатку березня 2021 року я, продовжуючи робити супербейджі, вирішив пройтися по DOU, сайту з пошуку роботи для айтішників (настійно рекомендую на ньому моніторити ситуацію на ринку праці IT), і подивитися, що там зараз відбувається. У результаті наткнувся, що не зовсім зрозумілу позицію, але написано було Salesforce Developer, причому можна без досвіду роботи та віддалено. Прекрасно розуміючи, що я ніби сируватий для такого, та й абсолютно не розуміючи ніби я поєднував службу і першу в житті роботу програмістом, та ще й віддалено. Загалом, заради інтересу подав резюме і напрочуд зі мною зв'язалися і запропонували пройти інтерв'ю. Я вирішив, що безкоштовна спроба пройти інтерв'ю зайвою не буде, тож і погодився. До того часу на ринку вже почався ажіотаж і компанії вже давно почали відчувати нестачу кадрів, тому тоді, та й весь 2021 рік на ринку дуже комфортні умови для пошуку першої роботи і для збільшення свого рейту. Ось тому компанії і набирають вже мало не всіх підряд (це я умовно звичайно). Перше працевлаштування До середини березня 2021 року я випав на місяць за сімейними обставинами і вже до середини квітня мені один знайомий з LinkedIn скинув посилання на безкоштовне онлайн стажування від однієї компанії. Ну я заради інтересу заявку подав і вирішив вкотре переглянути DOU і знайшов ще пару подібних курсів, на які теж подав заявки. Одна з цих компаній виявилася найшвидшою і відповіла вже через пару днів запропонувавши почати курс вже наступного тижня. Курс був повністю безкоштовним та онлайн, і ще обіцяли видати «стипендію» по успішному завершенню курсу. Видно знову зірки зійшлися так що дана компанія просто оплатила нам онлайн курси від Foxminded, на які я сам подумував піти ще коли займався Javarush, але як то не дійшло до цього, хоча в планах вже було піти на їх курс по Salesforce. Відчуття від проходження того курсу залишабося трохи подвійними, але результат однозначно був. За 2 місяці, які нам дала компанія для проходження курсу, я пройшов його відсотків так на 90, по закінченню якого була всього півгодинна співбесіда з техлідом. Питання були прості, здебільшого загальні, оскільки в нього був написаний мною код перед очима і який він теоретично розбирав раніше. Як результат – перший у житті оффер! До кінця стажування я вже не переживав «чи вистачить мені знань, що б мене взяли?», оскільки компанія дала зрозуміти, то їх у нас в цілому цілком достатньо для них, але питання «а як я на них працюватиму, нехай і віддалено, але служачи паралельно в армії з усіма нюансами?» залишалися відкритими. Благо компанія пішла на всі поступки та прийняла на роботу. І ось я вже встиг отримати свою першу з/п як програміст умудряючись паралельно служити в армії. Я дуже радий що одного разу мене переконали в тому, що все можливо і що воно того варте. Так що сподіваюся, що моя історія вас надихне хоч на крапельку і дерзайте… Поради • найголовніше – це розуміти навіщо ти вчиш програмування. Розуміння та нагадування собі самому про необхідність досягнення мети – найкращий мотиватор; • самодисципліна також дуже важлива. Якщо стоїть вибір «зайвий раз відпочити або позайматися», то навіть не думати, а займатися, навіть коли поряд з тобою в буквальному сенсі бухають колеги/друзі/будь-які інші. Але все ж таки абсолютно відмовитися від відпочинку теж не варто. На тривалій дистанції можна так вигоріти, що потім не захочеться продовжувати. Тож відпочивати теж треба, але в міру; • не варто допускати тривалих перерв у вивченні, тому що потім йде багато часу щоб згадати, що ти там взагалі вчив; • важливо ставити проміжні цілі та терміни, це допомагає не пустити все на самоплив, що дуже розтягує процес, що може бути критично якщо у вас обмежені терміни або ж потрібно якнайшвидше досягти якогось рівня (я так в основному не чинив чинності відсутності «смаженого півня», але коли робив, то був ефективніший і дисциплінованіший); • у процесі навчання брати активну участь у коментуванні КОЖНОЇ лекції та завдання. Так мозок ще більше вникає в суть і це допомагає знайти тих, що йде +- поряд з вами, що може вам допомогти отримати допомогу від когось або самому допомогти іншому щоб ще раз згадати що забулося, або навіть прокачати ще сильніше; • зареєструватися на таких ресурсах як LinkedIn та DOU та активно шукати людей, які можуть чимось допомогти, підказати в будь-якому питанні. В IT всі привітні і готові допомогти, оскільки самі були такими ж як ти. Не соромтеся заводити нові знайомства, це реально допомагає; • правильно підходити до навчання в тому плані, що якщо вам потрібно якнайшвидше, то навчайте одним способом, а якщо як мені, то іншим. Якщо не плануєте йти саме за напрямом Java EE або аналогічним, то я думаю рівнів 20 буде достатньо, а далі варто робити на те, чим ви плануєте безпосередньо займатися; • у будь-якому випадку знати або вивчати англійську. Без нього шанси є, але менше, та й потім кар'єрне зростання буде дуже відносним; • не забути написати свою історію успіху після отримання першого офферу!
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ