Ми продовжуємо спецсерію матеріалів про релокей програмістів з України, Білорусі та Росії в інші країни. Розробники розповідають, як знайти роботу за кордоном, переїхати та адаптуватися на місці. Наш дев'ятий герой – системний інженер Роман. Зі школи захоплювався програмуванням, будував кар'єру у сфері IT. У 2014 році він був змушений виїхати з рідного Донецька через війну, що почалася. Спершу переїхав на Західну Україну, а згодом перебрався до Німеччини. Я родом із Донецька. Ще у школі я зацікавився програмуванням. Тоді на уроках інформатики нам викладали Паскаль, тож із нього й почалося. Сам брав книги у бібліотеці і сам навчався. Брав участь у шкільних олімпіадах. Потім почав вивчати мову С. Вступив до університету на спеціальність "Інформаційно-керуючі системи та мережі". В університеті вчив С++, С# та інші мови програмування - навчання у ВНЗ поєднував з навчанням у комп'ютерній академії "Крок" (яка тривала тоді 1,5 – 2 роки).Під час навчання в університеті працював системним адміністратором, а потім інженером у великому інтернет-провайдері.Коли у 2014 році на Донбасі почалася війна, переїхав до одного з обласних центрів у західній Україні.Там влаштувався на роботу головним інженером в інтернет-провайдері.Тоді ж вирішив для себе, що, раз я вже поїхав з рідного міста, то потрібно не зупинятися і спробувати переїхати в іншу країну.Розглядав тоді для себе два варіанти - Канаду та Німеччину. тому що там дещо складніше українцеві отримати дозвіл на проживання, також не хотілося зовсім далеко їхати від України, в якій у мене залишабося родичі та друзі, тому вибір ліг на Німеччину.
Пошук роботи
Почав вивчати німецьку мову, яку до цього зовсім не знав. Навчав і самостійно, і відвідував курси. За рік досягла початкового рівня А1 – А2. Розсилав резюме на фірми, вакансії яких знаходив на німецьких сайтах пошуку роботи. Роботодавці у Німеччині досить довго розглядають резюме кандидатів (зазвичай кілька місяців). Деякі фірми надсилали мені відповідь лише через 6 місяців. Приходило багато відмов. Середній німецький роботодавець дуже неохоче приймає на роботу людину, яка не проживає в Німеччині і не має досвіду роботи в Німеччині. Зазвичай що більше фірма, то простіше у неї влаштуватися іноземцю. Через деякий час мені почали приходити пропозиції пройти співбесіду скайпом. Після двох таких співбесід мені запропонували приїхати до Німеччини для особистої зустрічі з роботодавцями. Я вибрав три фірми, підібрав дати співбесід, щоб усі вони були одного тижня і полетів до Німеччини. В одній із компаній мені сподобалося, мені запропонували там контракт, і я погодився. Повернувся в Україну та подав документи на отримання робочої візи. Для отримання робочої візи потрібен оригінал контракту від роботодавця, оригінал диплома та його засвідчений переклад німецькою мовою, опис вакансії від роботодавця та туристична страховка — лише на перший час. Оформлення документів тривало трохи більше місяця, оскільки посольство Німеччини в Україні запитує до центру зайнятості за місцем знаходження роботодавця. Для отримання візи потрібно з'явитися особисто до посольства Німеччини. Там видається лише тимчасова віза (на 3 місяці), яку потім потрібно поміняти на постійну у Німеччині за місцем проживання. Для отримання постійної робочої візи в Німеччині потрібні самі документи, що й у посольстві, плюс договір оренди житла, постійна німецька страховка, додаткова довідка від роботодавця. Коли мені дали візу, я купив квиток в один кінець. Усього між відправкою резюме на компанію, в яку я влаштувався і моїм першим робочим днем пройшло трохи більше року.
Пошуки житла
Отримувати зарплату у Німеччині можна лише на банківський рахунок. Щоб відкрити рахунок у банку, потрібна реєстрація за місцем проживання, тобто має бути укладений договір із орендодавцем. А орендодавець, під час укладання договору оренди, найчастіше просить надати банківські виписки, що підтверджують регулярне отримання зарплати. Виходить замкнене коло. І це при тому, що пошук житла в Німеччині сам собою досить довгий і складний процес. Я шукав квартиру на сайті приватних об'яв. Багато дзвонив за оголошеннями. Тоді я не дуже добре говорив німецькою і багато хто мені відразу відмовляв, почувши мій акцент. Були відмови через те, що я шукав житло, перебуваючи не в Німеччині. Зрештою, я оселився в міні-готелі, уклавши з ними договір на 3 місяці. І поки там мешкав, ходив на роботу і продовжував шукати інше житло. Зазвичай орендодавець запрошує на перегляд квартири одразу декілька бажаючих, з різницею за часом 10-15 хвабон. Складає для себе список претендентів і потім сам обирає "переможця" та повідомляє про результат через кілька днів.
Робота в Німеччині
Мій перший роботодавець у Німеччині — компанія, що виробляє програмне забезпечення у сфері мережевої взаємодії та хмарних сервісів. До моїх завдань входила розробка структури взаємозв'язку цих сервісів, їх інтеграція з хмарними провайдерами та концепція інформаційної безпеки. Роботу змінив один раз. Зараз працюю в компанії, яка виготовляє програмно-апаратні засоби збору, запису, аналізу та обробки технологічних даних. Не можу виділити якихось культурних відмінностей у роботі між Німеччиною та Україною. Думаю, зараз все приблизно так само, як і в Україні.
Податки, зарплати та ціни
Залежно від сімейного стану є кілька податкових класів. Наприклад, перший клас податків — для людей, які не одружені і не мають дітей. У цьому класі вирахування із зарплати становлять близько 40% (це разом із пенсійними відрахуваннями, з медичною страховкою та страховкою з безробіття). Зарплати в IT-галузі можуть бути від 35 тисяч до 120 тисяч євро на рік (брудними). Багато залежить від посади, рівня знань, розміру фірми-роботодавця та землі, в якій знаходиться ця фірма. Зарплати вистачає. Вдається відкладати більшу частину зарплати, навіть з урахуванням трьох-чотирьох щорічних поїздок у відпустку. Основна категорія витрат у мене – оплата оренди житла. Розмір суми залежить від землі і міста, в якому знаходиться квартира/будинок. Одне з найдорожчих міст Німеччини за цим показником – Мюнхен. Тут вартість оренди однокімнатної квартири-студії в межах міста коштуватиме 700-1500 євро на місяць.
Медицина
У Німеччині всі повинні мати медичну страховку. Страхових компаній багато, але у всіх приблизно однакові умови та схожі розміри внесків. Я вибрав страхову та подав заявку через їхній сайт відразу після приїзду. Роботодавцю повідомив назву фірми, в якій оформив страховку та привласнений мені там номер. Роботодавець сам щомісячно перераховує страхові внески. Страховка покриває більшу частину медичних послуг. У Німеччині дуже багато лікарів, які працюють самі собою, відкриваючи приватні "праксиси" (міні-клініки). Коли потрібно до лікаря, доводиться телефонувати цим праксисам, щоб домовитися про прийом. Якось у серпні я вирішив сходити до окуліста. В одному з праксісів мені сказали, що до кінця року вже все розписано, і вони зможуть прийняти мене лише наступного року. Але зателефонувавши ще 5-6 праксісів, я домовився про прийом через тиждень (всього!).
Англійська та німецька
Знання англійської у мене на хорошому рівні, мені це допомогло на початковому етапі роботи. Тоді я ще не дуже добре говорив німецькою і перші пару місяців спілкувався з колегами англійською.
Дозвілля
Я люблю читати, гуляти, кататися велосипедом, вчуся грати на піаніно. Іноді у вихідні можу поїхати або полетіти в інше місто чи країну, як турист.
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ