Агент у редакторі

1. Викликати ШІ-агента прямо в майстерні

— Спочатку розігріємося на чернетці, — бере ініціативу Льоха. — Відкрий не лендинг, а вчорашню іграшку — клікер «Лусни кульки». На ній не страшно помилитися: потім тим самим способом підемо на бойовий лендинг.

Тьома відкриває файл клікера — і він лягає в центр IDE, у зону коду. Ліворуч — дерево файлів проєкту, усе на видноті.

— Тепер викликаємо агента просто тут. На Mac — Cmd+Esc, на Windows або Linux — Ctrl+Esc.

Збоку відкривається панель Claude Code — просто всередині редактора, не окремим вікном. Тьома задоволено мружиться:

— О, це ж той самий ШІ-агент, що вчора в браузері був? Чи новий?

— Той самий, не відволікайся поки, розберемо за хвилину, — веде далі Льоха. — Дивись, він уже знає, який файл у тебе відкритий. Панель чіпляється до редактора сама, нічого налаштовувати не треба.

— Прям сама? — не вірить Тьома.

— Сама. Відкрив файл — він його бачить. Давай для проби змінимо заголовок гри.

Тьома пише в панель першу коротку правку:

Сашку, зміни заголовок гри на "Лусни кульки 3000".

Тисне Enter. Пара секунд — і заголовок у файлі змінюється: «Лусни кульки» → «Лусни кульки 3000».

— Ну гаразд, — каже Тьома. — Працює.

Він навіть не дуже дивується: учора в браузері ШІ теж працював. Ну, змінив рядок. Ну, у редакторі. Подумаєш.

— От і добре, що не здивувався, — зауважує Льоха. — Це була перевірка звʼязку, а не фокус. Тепер те саме, але на бойовому лендингу, де вже не можна схибити.

2. Правка зʼявляється у відкритому файлі — наживо

Тьома закриває клікер і відкриває в редакторі TZ_LANDING.md — те саме ТЗ, яке Льоха зібрав уранці. Файл лягає в центр, у зону коду.

— Далі думай сам, — з усмішкою продовжує Льоха. — Хочу подивитися, чого ти навчився.

Тьома набуває пафосного вигляду і пише в чат:

Сашку, у нас тут є ТЗ лендингу у файлі TZ_LANDING.md. Реалізуй його.

— Зараз зроблю, босе, — ніби відчувши весь пафос моменту, відповідає Сашко, і на екрані замиготіли рядки.

— 10 хвилин і лендинг готовий, — Тьома не може натішитися. — Як тобі, га? Ми втрьох шикарна команда! Що далі, Льохо?

— А далі відкрий те, що він зробив, — каже Льоха. — Ліворуч, у дереві, зʼявився landing/index.html. Клацни по ньому.

Тьома клацає. ТЗ їде геть, і в центр екрана лягає код лендингу — довгий, незнайомий, але вже його власний.

— Той самий жест, що на іграшці, тільки тепер на ділі, — Льоха натякає на Сашка. — Проси словами. Наприклад, змінити заголовок сторінки.

Тьома друкує в панель, просто в редакторі:

Сашку, зміни заголовок на сторінці на "Найкраща пропозиція року".

Тисне Enter. ШІ-агент кілька миттєвостей думає.

Тьома за старою памʼяттю кидає оком убік, у панель: учора агент звітував там — «правлю файл, готово», — а результат треба було йти дивитися окремо, у дерево файлів.

А в панелі тихо.

Зате по центру, у тому самому коді лендингу, на який він і так витріщається, рядок із заголовком спалахує підсвіченням — і переписується в нього на очах. Старий текст, новий текст, рівно один зачеплений рядок. Не збоку, не окремим вікном, не «тримай результат, далі сам». Тут. У файлі. У тому, на який він уже хвилину дивиться впритул.

Тьома завмирає з рукою на миші. І, сам того не помічаючи, підсувається до монітора впритул.

— Стоп. Він… просто тут змінив? У моєму файлі? Я ж просто на нього дивлюся.

— У ньому самому, — каже Льоха. — Бачиш підсвічення? Оце було, оце стало. Приймаєш правку — вона лишається у файлі.

— А вчора ж було зовсім інакше, — повільно каже Тьома, не відриваючись від екрана. — Учора він мені писав «створюю файл, готово», а я потім ішов окремо дивитися, чого він там наробив. — Він тицяє пальцем у підсвічений рядок, і в його голосі пробивається той легкий смішок. — А тепер я бачу, як він буквально руками лізе в мій файл. Просто при мені. Це вже не технологія, Льохо, це магія.

— Ось, дійшло, — киває Льоха. — Передова розвинена технологія не відрізняється від магії! До речі, підсвічення не каже «тримай, готово». Воно каже «дивись, ось що саме я змінив».

Тьома входить у смак і просить ще — підзаголовок, текст на кнопці, темніший фон. Щоразу правка спалахує у відкритому файлі, точно в потрібному місці, і щоразу він встигає впіймати «було/стало». Учорашнє «я розмовляю зі ШІ десь там» тане з кожним рядком: інструмент працює під рукою, у його файлі, і видно все, що він робить.

І тут Тьомі спадає на думку одна річ. Світла сторінка — це те, що вирішив він сам, бо спитати не було в кого. А якщо спробувати навпаки? Темний вигляд, дорогий, солідний. Одна фраза — і буде два варіанти. Хай потім самі обирають, а він прийде не з однією картинкою, а з двома.

— І головне, — додає він сам, — це ж не іграшка й не для краси. Це лендинг. Майже той самий, від Антона, з дедлайном. Який замовнику показувати.

— Він самий, — підтверджує Льоха. — Те, що я тобі пів дня пояснював, ти щойно зробив власноруч.

Тьома відкидається на спинку. Те саме вчорашнє диво — тільки тепер не «десь там», а під рукою, у його власному файлі.

3. Браузер, редактор, термінал — агент один

Тьома нарешті ставить запитання, яке висіло в нього від обіду:

— Слухай, то це той самий ШІ-агент чи ні? Учора в браузері був один, зараз тут інший. У чому відмінність?

— Це той самий ШІ-агент. Один в один, — Льоха ніби був готовий до цього запитання. — Це не другий Клод, не новий мозок, нічого заново вчити не треба. Той самий, що вчора збирав тобі Арканоїд. Просто тепер він працює на новій поверхні — усередині редактора. Сила та сама: сам читає, сам править, сам запускає. Змінилося лише МІСЦЕ, де ти з ним говориш і де бачиш результат.

— А браузерна панель тоді куди? Викидаємо?

— Нікуди, ніхто її в тебе не забирає. І термінал унизу, до речі, теж нікуди не подівся — бачиш смужку? З нього агента можна запустити так само. Виходить троє дверей: панель у браузері, панель у редакторі, термінал. Агент за ними один і той самий.

— То це один агент, а не два, — повторює Тьома, ніби пробує на зуб. — Різні двері, кімната одна.

— Одна, — погоджується Льоха. — Заходиш звідки зручно.

І ось тепер у Тьоми все сходиться. Уранці ввижався величезний новий монстр, якого треба опановувати з нуля. А монстра немає — є той самий знайомий ШІ-агент, просто в новій зручній упаковці. Робочий лендинг живе в редакторі, і це він бачив сам, власними очима.