Сьогодні занурюємось у основи OAuth2 — стандарту авторизації, який дозволяє безпечно керувати доступом до ресурсів. Це важливий крок на шляху до створення масштабованих і захищених застосунків, особливо якщо ви працюєте з розподіленими системами або хочете інтегрувати аутентифікацію через сторонні провайдери, такі як Google або Facebook.
Що таке OAuth2?
Отже, почнемо з простого. OAuth2 — це стандарт для авторизації, який дозволяє застосункам безпечно отримувати доступ до ресурсів (наприклад, користувацьких даних), наданих іншими сервісами. Але перш ніж копатися в деталях, давайте трохи поговоримо про попередника — OAuth1.
- OAuth1 був потужним, але складним стандартом: він використовував підписи на основі криптографії HMAC і вимагав більше зусиль для реалізації.
- OAuth2 спрощений, але при цьому не менш надійний. Він покладається на HTTPS для забезпечення безпеки і використовує гнучку концепцію токенів.
Приклад
Уявіть, що ви хочете, щоб ваш застосунок міг публікувати нотатки в Twitter від імені користувача. Замість того, щоб просити пароль користувача (і ризикувати його безпекою), ви можете використати OAuth2. Користувач авторизується через Twitter, і ваш застосунок отримує тимчасовий ключ (токен), що дозволяє виконувати дії від імені користувача. Зручно і безпечно!
Основні учасники архітектури OAuth2
У будь-якій архітектурі OAuth2 беруть участь наступні герої:
- Ресурсний сервер (Resource Server) — сервер, де зберігаються ваші дані. Наприклад, це може бути Twitter або GitHub.
- Клієнт (Client) — ваш застосунок, який хоче отримати доступ до даних на ресурсному сервері.
- Користувач (Resource Owner) — власник даних (наприклад, користувач, який авторизується).
- Сервер авторизації (Authorization Server) — сервер, який відповідає за видачу токенів після успішної авторизації.
Давайте розберемося на прикладі:
- Користувач заходить у ваш застосунок (клієнт).
- Застосунок перенаправляє користувача на сервер авторизації (наприклад, Google).
- Користувач вводить свої дані (логін, пароль) і дає згоду на доступ.
- Google повертає токен вашому застосунку, щоб він міг працювати з його ресурсами (наприклад, контактами).
Погляньте на це як на ситуацію, в якій ви даєте другові ключ від вашого гаража, замість того щоб давати ключ від усієї квартири!
Потоки OAuth2: що це і як працює
В залежності від сценарію використання, OAuth2 підтримує кілька "потоків" або алгоритмів роботи. Вибір потоку залежить від того, хто запитує доступ і як це відбувається.
| Потік | Короткий опис |
|---|---|
| Authorization Code | Ідеально підходить для веб-застосунків. Клієнт отримує токен через сервер авторизації |
| Implicit Flow | Застарілий і менш безпечний метод. Використовується для SPA, де токен передається прямо клієнту |
| Resource Owner Password | Клієнт запитує дані напряму у користувача (не радиться) |
| Client Credentials | Використовується для серверних застосунків, яким не потрібні дані конкретного користувача |
Authorization Code Flow: приклад
Давайте заглибимось у Authorization Code Flow, бо це найпопулярніший потік. Він включає такі етапи:
- Клієнт перенаправляє користувача на сервер авторизації.
- Користувач входить у систему і підтверджує дозвіл.
- Сервер авторизації повертає тимчасовий код авторизації.
- Клієнт відправляє цей код назад на сервер авторизації і отримує токен доступу.
Схема цього процесу:
[Користувач] ---> [Клієнт] ---> [Сервер авторизації]
^ |
|---------------------------------------------|
Токен
Чому це безпечно? Тому що токен передається через сервер авторизації, а не напряму клієнту.
Чому OAuth2 так важливий для мікросервісів?
Мікросервіси — це окрема глава в розробці застосунків. Тут у нас десятки (а то й сотні) маленьких сервісів, які повинні безпечно взаємодіяти. OAuth2 вирішує купу проблем:
- Централізована аутентифікація. Наприклад, кожен мікросервіс не повинен сам перевіряти логіни і паролі.
- Управління доступом. Мікросервіси можуть зосередитися на своїй бізнес-логіці, а безпеку залишити централізованому серверу.
- Токени. Кожна взаємодія підтверджується токенами, що виключає можливість неавторизованого доступу.
Кейси використання OAuth2 у реальних застосунках
Тепер трохи надихнемося реальними кейсами використання OAuth2.
- Google Drive API: Ви можете отримати доступ до файлів користувача через їхній API, використовуючи OAuth2.
- GitHub API: Авторизувавшись через GitHub, ви можете керувати репозиторіями користувача.
- Slack API: Ваші застосунки можуть надсилати повідомлення в Slack від імені користувача.
Кожен з цих API використовує стандарт OAuth2, що робить їх безпечними і простими для інтеграції.
Часті питання про OAuth2
Чим відрізняється OAuth2 від OAuth1?
OAuth2 значно легший у реалізації завдяки відмові від складних криптографічних підписів (HMAC). Натомість все базується на HTTPS, яке вже забезпечує шифрування.
Чи можна використовувати OAuth2 для мобільних застосунків?
Так, OAuth2 підходить для будь-яких типів застосунків, включно з мобільними. Для мобільних часто використовують потоки Authorization Code або Implicit Flow.
Проблеми OAuth2 і як їх вирішують
Хоч OAuth2 — потужний інструмент, у нього є свої проблеми. Наприклад, що якщо токен доступу спливає? Або якщо його викрадуть? Тут вступають додаткові механізми, як-от Refresh токени (ми їх вивчимо в наступних лекціях).
Також загальна порада: тільки HTTPS! OAuth2 ефективний лише в поєднанні з безпечним транспортним протоколом.
Готуйтесь до практики! У наступних лекціях ми почнемо впроваджувати OAuth2 і JWT в наш застосунок. Пора навчитися захищати свої мікросерві не лише від користувачів, а й від злих сил (ой, тобто від зловмисників)!
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ