Множинне наслідування

10.1 Наслідування від кількох класів

Множинне наслідування в Python дозволяє класу наслідувати атрибути та методи від більше ніж одного батьківського класу. Це дає більшу гнучкість і дозволяє повторно використовувати код, але також може призвести до складних ієрархій і потенційних конфліктів.

Можливість перелічити своєму класу п'ять батьків значно розширює ваші можливості та робить написання коду дуже зручним. Зробити це дуже просто — потрібно просто перелічити класи-батьки через кому:

class Base1:
    def method1(self):
        print("Method1 from Base1")
        
class Base2:
    def method2(self):
        print("Method2 from Base2")
        
class Derived(Base1, Base2):
    pass
        
obj = Derived()
obj.method1()
obj.method2()     
        

Все працює так, як і планувалось — краса.

Однак у множинного наслідування є кілька складних сторін, які обов'язково потрібно враховувати при його використанні. Давайте розглянемо, як це працює і як уникати проблем, пов'язаних з множинним наслідуванням.

10.2 Виклик методу, який є у кількох базових класів

Клас може наслідувати атрибути та методи від кількох батьківських класів, перелічених у дужках після імені класу. І ці атрибути й методи можуть мати однакові назви:

class Base1:
    def method(self):
        print("Method from Base1")
        
class Base2:
    def method(self):
        print("Method from Base2")
        
class Derived(Base1, Base2):
    pass
        

obj = Derived()
obj.method() # чий метод тут викличеться?
        

У цьому прикладі Derived клас наслідується від Base1 і Base2. Коли викликається method(), Python вибере метод першого вказаного класу — Base1.

Але це не так очевидно, чи не так? І якщо хтось змінить код базового класу, може постраждати вся логіка програми, і ви навіть не дізнаєтеся, що щось не так. Просто почнуть викликатися трохи не ті методи :)

10.3 Використання super() з множинним наслідуванням

Ще одна цікава особливість — це виклик super() для базового класу при множинному наслідуванні.

Приклад:

class Base1:
    def method(self):
        print("Method from Base1")
        super().method()
        
class Base2:
    def method(self):
        print("Method from Base2")
        super().method()
        
class Derived(Base1, Base2):
    def method(self):
        print("Method from Derived")
        super().method()
         

obj = Derived()
obj.method()
        

Ну що? Який буде вивід на екран?

Method from Derived
Method from Base1
        

Або

Method from Derived
Method from Base2
        

У мене для вас сюрприз — вивід буде таким:

Method from Derived
Method from Base1
Method from Base2
        

Код super().method() викличе метод method() у кожного базового класу! Це якраз і є ті самі нюанси, про які я говорив при першому згадуванні множинного наслідування.

10.4 Ромбоподібне (Diamond) наслідування

І нарешті, класична проблема ромбоподібного наслідування. Її легше показати на прикладі, ніж описувати:

У вигляді коду це може виглядати, наприклад, так:

class A:
    def method(self):
        print("Method from A")
        
class B(A):
    def method(self):
        print("Method from B")
        super().method()
        
class C(A):
    def method(self):
        print("Method from C")
        super().method()
        
class D(B, C):
    def method(self):
        print("Method from D")
        super().method()
         
         
        
obj = D()
obj.method()
        

Вивід буде таким:

Method from D
Method from B
Method from C
Method from A
   
        

Щоб хоч якось орієнтуватися в множинному наслідуванні, вам потрібно добре знати, в якому порядку Python шукає поля та методи у батьківських класів. Саме про це ви дізнаєтеся у наступній лекції.