Використання DEFAULT для значень за замовчуванням

Інколи нам не хочеться заповнювати всі поля вручну — ну, лінь або просто немає потрібних даних. У таких випадках можна заздалегідь задати значення за замовчуванням, щоб база сама підставила їх, коли треба.

Вставка рядків у таблицю

Значення за замовчуванням тісно пов’язані зі вставкою рядків у таблицю. Тому зараз я коротко розкажу про це, а через пару рівнів ми ще повернемося до цієї теми й приділимо їй стільки уваги, скільки вона заслуговує.

Додавати рядки в таблицю дуже просто — для цього є спеціальна команда INSERT INTO. INSERT INTO — це оператор SQL, який додає нові рядки в таблицю. Він один із найчастіше використовуваних, особливо при роботі з веб-формами, логами, реєстрацією користувачів і оновленням даних.

Синтаксис команди

INSERT INTO таблиця (колонка1, колонка2, ...)
VALUES (значення1, значення2, ...);

Пояснення:

• таблиця — ім’я таблиці, у яку додаються дані.
• колонка1, колонка2, ... — перелік стовпців (можна опустити, якщо значення йдуть у всіх стовпцях у правильному порядку).
• значення1, значення2, ... — значення, що відповідають переліченим стовпцям.

Простий приклад

INSERT INTO users (name, email)
VALUES ('Alice', 'alice@example.com');

Додає в таблицю users один рядок: ім’я — "Alice", email — "alice@example.com".

Результат:

Вставка кількох рядків за раз

Також можна вставити кілька записів за один запит — швидше й економніше.

INSERT INTO users (name, email)
VALUES 
  ('Alice', 'alice@example.com'),
  ('Bob', 'bob@example.net'),
  ('Charlie', 'charlie@example.org'),
  ('Diana', 'diana@example.com'),
  ('Eve', 'eve@example.net');

І ось який буде результат:

Значення за замовчуванням

Пам’ятаєш синтаксис команди для додавання рядків?

INSERT INTO таблиця (колонка1, колонка2, ...)
VALUES (значення1, значення2, ...);

Як думаєш, навіщо там список колонок: колонка1, колонка2? Адже можна ж просто вказати значення в тому ж порядку, що й колонки таблиці.

Справа в тому, що дуже багато значень можна не вказувати при додаванні даних. Наприклад, ID нового рядка PostgreSQL порахує сам при додаванні. Так само він може сам визначити поточну дату/час додавання рядка й внести її у відповідну колонку. Якщо якісь дані не були передані, то PostgreSQL замінить їх на NULL.

PostgreSQL може зробити за тебе багато всього корисного. І ти можеш керувати цим процесом — для цього й існують значення за замовчуванням, які задаються за допомогою ключового слова DEFAULT.

Значення за замовчуванням застосовується в тому випадку, якщо при додаванні запису для конкретного стовпця не вказано значення. Це не лише економить час, а й запобігає випадковим помилкам, таким як пропуск важливого значення.

Як працює DEFAULT?

Давай розберемося з синтаксисом. Значення за замовчуванням задаються на етапі створення таблиці. Ось загальний формат використання:

CREATE TABLE таблиця (
    колонка тип_даних DEFAULT значення_за_замовчуванням
);

Або, якщо тобі треба додати значення за замовчуванням для вже існуючої таблиці:

ALTER TABLE таблиця
ALTER COLUMN колонка
SET DEFAULT значення_за_замовчуванням;

Детальніше я розповім про зміну таблиць буквально через пару лекцій :P

Приклад 1: Таблиця з полем DEFAULT

Створимо таблицю students, у якій кожен студент буде автоматично отримувати дату реєстрації:

CREATE TABLE students (
    id SERIAL PRIMARY KEY,
    name VARCHAR(100) NOT NULL,
    registration_date DATE DEFAULT CURRENT_DATE
);

Тепер, коли ти додаєш нового студента без вказання registration_date, PostgreSQL автоматично заповнить це поле поточною датою.

INSERT INTO students (name) VALUES ('Alex Lin');

При запиті:

SELECT * FROM students;

Ти отримаєш такий результат:

Практичні приклади

Значення за замовчуванням для числового стовпця

Припустимо, у нас є таблиця grades, де в стовпці grade має бути значення за замовчуванням 0, якщо оцінку ще не виставлено.

CREATE TABLE grades (
    id SERIAL PRIMARY KEY,
    student_id INTEGER NOT NULL,
    course_id INTEGER NOT NULL,
    grade INTEGER DEFAULT 0
);

Додаємо запис без вказання grade:

INSERT INTO grades (student_id, course_id) VALUES (1, 101);

Тепер таблиця виглядатиме так:

Використання TEXT зі значенням за замовчуванням

Уяви таблицю teachers, де кожному викладачу автоматично присвоюється статус «не підтверджено» при додаванні.

CREATE TABLE teachers (
    id SERIAL PRIMARY KEY,
    name VARCHAR(100) NOT NULL,
    status TEXT DEFAULT 'не підтверджено'
);

Додаємо викладача без вказання статусу:

INSERT INTO teachers (name) VALUES ('Peter Pall');

Результат буде таким:

Значення за замовчуванням для часу

Для таблиці meetings, у якій зберігаються дані про зустрічі, можна задати поле meeting_time, що вказує стандартний час початку: 10:00 ранку.

CREATE TABLE meetings (
    id SERIAL PRIMARY KEY,
    topic VARCHAR(100),
    meeting_time TIME DEFAULT '10:00'
);

Додаємо запис:

INSERT INTO meetings (topic) VALUES ('Обговорення проекту');

Результат:

Типові помилки при використанні DEFAULT

Невідповідність типу даних значенню за замовчуванням. Якщо ти намагаєшся задати текстове значення для числового стовпця, PostgreSQL буде сваритися:

CREATE TABLE example (
    number INTEGER DEFAULT 'текст'
);

Помилка: invalid input syntax for type integer.

Зміна DEFAULT без урахування існуючих записів. Коли ти змінюєш значення за замовчуванням, це не впливає на вже додані записи — вони залишають стару поведінку. Якщо хочеш оновити існуючі рядки, використовуй UPDATE.

UPDATE students SET registration_date = '2023-01-01' WHERE registration_date IS NULL;

Плутанина між DEFAULT і NOT NULL. Значення за замовчуванням не означає, що поле автоматично стає обов’язковим (NOT NULL). Без явного вказання NOT NULL стовпець може приймати значення NULL.