Переосмислення інтернету

1. Історія появи Web

У наші дні майже всі люди проводять час в інтернеті. Читають статті, користуються браузером, переходять за посиланнями. Але лише небагато хто задає собі питання: коли і ким був винайдений інтернет? Ми з вами вже знаємо відповідь, але не все так однозначно.

Уся справа в тому, що називати інтернетом. Найчастіше обиватель має на увазі одне, а технічний спеціаліст — інше. Комп'ютерна мережа, що з'єднує найбільші дата-центри світу, була створена ще у 70-х роках. А ось інтернет, доступний звичайному користувачеві (браузер, посилання, сторінки різні), був винайдений однією людиною на початку 90-х років. А сталося це так...

На початку 90-х років минулого століття британець Тім Бернерс-Лі переосмислив інтернет 🌐. Хоча все-таки те, що він винайшов, правильніше називати Web-ом: World Wide Web, він же www, він же всесвітня павутина. Так, одна людина винайшла всесвітню павутину 💪.

У 1986—1991 роках він працював у дослідницькому центрі ЦЕРН (у Женеві, Швейцарія) над новим стандартом наукової документації. Розумієте, у вчених прийнято публікувати наукові роботи у вигляді статей, а в кінці статей вказувати список використаної літератури. Іншими словами, наукові знання — це список статей із посиланнями одна на одну.

До речі, сучасна Вікіпедія дуже сильно нагадує те, як бачив всесвітню павутину її творець: наукові статті із посиланнями одна на одну, списком джерел і використаної літератури. І якби Тіму пощастило, то веб і зараз би був таким. Але на шляху до світлого майбутнього світ десь звернув не туди :)

В основі вебу лежать три технології:

• HTML-сторінка, яка містить текст, картинки, і посилання на інші HTML-сторінки.
• Браузер, який відображає HTML-сторінку у максимально зручному для людини вигляді.
• Протокол http — стандарт спілкування веб-серверів із браузерами та між собою.

Тім Бернерс-Лі не стільки винайшов ці речі, як стандартизував їх. HTML був створений на основі стандарту SGML. Теги теж були запозичені звідти ж. А ось перший у світі веб-браузер під назвою WorldWideWeb Тім написав сам, у далекому 1990 році.

2. HTML — це не мова програмування

HTML — це не мова програмування і ніколи нею не була. Ніколи не кажіть так. Навіть якщо будете писати резюме, не вказуйте HTML у розділі мов програмування, тільки в розділі "Tools" (технології). Написати в резюме, що ви володієте мовою програмування HTML, — це груба помилка. Чому ж?

А вся справа в тому, що HTML — це мова розмітки документів. Якщо дуже спростити, то HTML-документ — це текст (документ) із вставленими в нього картинками, таблицями, посиланнями і тому подібне.

Допустимо, ви хочете написати статтю, у якій буде:

• Назва статті (заголовок).
• Сама стаття, що складається з одного абзацу.
• Картинка.
• Кілька важливих тверджень ви хочете виділити жирним шрифтом.
• У середині статті додати посилання на якусь корисну інформацію.

Ось як цей документ виглядатиме у браузері:

Домашній кіт З точки зору наукової систематики, домашня кішка — ссавець родини котячих ряду хижих. Нерідко домашню кішку розглядають як підвид лісової, проте, з точки зору сучасної біологічної систематики (2017 рік), домашня кішка є окремим біологічним видом.

Досить непогано, чи не так? А стандарт HTML дозволяє зробити цей документ читабельним і для людини, і для комп'ютера. Ось як він виглядає за стандартом HTML:

У текст статті було додано спеціальні теги, які розуміє і людина, і комп'ютер (браузер). Браузер може красиво відобразити статтю для читача, а автор статті — без проблем її редагувати.

3. Виникнення протоколу HTTP

Абревіатура HTML розшифровується як Hyper Text Markup Language — мова розмітки гіпертекстових документів. Гіпертекст — це документ, що складається із сторінок, які посилаються одна на одну. А що таке http?

HTTP розшифровується як Hyper Text Transfer Protocol — протокол(стандарт) передачі гіпертексту. http (або https) ви можете бачити в адресному рядку браузера, якщо спробуєте скопіювати посилання на відкриту сторінку.

Типове посилання на сторінку виглядає ось так:

http://google.com/logo.jpg

На самому початку посилання йде назва протоколу, за яким слідує двокрапка і дві косі риски. Тім Бернес-Лі якось розповідав в одному зі своїх інтерв'ю, що якби знав, що протокол http буде настільки популярним, то придумав би щось коротше (адже практично всі посилання у світі починаються зі слова http:// або https://).

Цікаво: Тім ще живий, йому зараз близько 70 років. Він користується інтернетом щодня, і його улюблена цитата «Хочеш зробити щось добре - зроби це сам». А як би ви себе почували, якби вашим винаходом щодня користувалося все населення планети?