Життєвий цикл програмного забезпечення

1. Етапи життєвого циклу програмного продукту

Розробка якісного програмного забезпечення потребує цілої низки факторів: кваліфікованої команди, планування робочих процесів, відповідності продукту очікуванням замовника, дотримання дедлайнів.

Життєвий цикл — це безперервний процес, що починається з прийняття рішення щодо створення софта і триває до вилучення продукту з експлуатації. У ньому можна виділити п'ять головних етапів.

1. Аналіз вимог

Цей етап можна вважати одним із найважливіших. Саме від нього залежить успіх проєкту. Все починається з того, що формується мета проєкту. Потім ставиться перелік завдань, які необхідно виконати, та сфера застосування майбутнього ПЗ. Після цього прояснюються умови, термін виконання та бюджет проєкту. На фінальній стадії першого етапу затверджується технічне завдання команди розробників.

2. Етап проєктування

Проєктування починається із визначення архітектури програми, її функцій, вимог до функціоналу та інтерфейсу. Потім розподіляються функції між програмою та користувачами, враховуються вимоги до різних компонентів. Проєктування продукту має враховувати очікування замовника та можливість їх практичної реалізації.

Далі починається розробка специфікації ПЗ, обирається найбільш оптимальна архітектура системи, СУБД, варіант зберігання даних, визначається сумісність з обладнанням, процес впровадження ПЗ та список документів з експлуатації.

3. Написання коду

На цьому етапі створюється прототип готового продукту та його компонентів, виконується розробка структури даних та програмних кодів. Потім проводиться тестування та пишеться технічна документація. Підсумком цього етапу стає поява життєздатної версії продукту, доступної для тестування та налагодження.

4. Тестування та налагодження

Цей процес тісно пов'язаний із проєктуванням та експлуатацією. У ньому використовуються механізми, що дозволяють виконувати тестування софту на відповідність вимог до нього. Цей етап також включає перевірку супровідної документації.

Успішним результатом тестування слід вважати усунення всіх виявлених помилок у застосунку та створення звіту про його якість.

5. Експлуатація та супровід

Перехід до експлуатації софту передбачає його встановлення, навчання користувачів та документування. Підтримка роботи програмного забезпечення здійснюється командою техпідтримки розробника.

Супровід включає в себе адаптацію програми до нових вимог роботи, додавання змін до коду та супровідної документації, якщо це потрібно через виявлення багів або судячи з вимог у модифікації. Внесення змін до ПЗ передбачає збереження його основного функціоналу.

Висновок з експлуатації софту може відбуватися через його моральне старіння, появи на ринку більш сучасних продуктів або з інших міркувань.

2. Технічні проблеми, які трапляються при розробці ПЗ

Навіщо необхідні моделі життєвого циклу? Хіба не краще просто створити надійний продукт із безвідмовною роботою? Виявляється, розробка моделі життєвого циклу ПЗ допомагає вирішити відразу чотири проблеми розробки:

Неправильне розуміння того, що потрібно користувачам. Розробник продукту може мати хибне уявлення про стан ринку та потреб у його продукті серед користувачів.

Налагодження. При виявленні бага у програмі наявність моделі життєвого циклу ПЗ допомагає швидше визначити, у чому полягає проблема та найімовірніші способи її усунення.

Занадто швидка зміна ринкової кон'юнктури. Продукт, який зараз актуальний, через півроку вже може застаріти. На ринку може з'явитися програма з ширшим функціоналом або зручнішим інтерфейсом. Цикл розробки програмного забезпечення допомагає стежити за тенденціями, що полегшує розуміння того, як потрібно покращити програму, якщо те, чому користувачі надають перевагу, змінилося.

Безпека. Це одна з основних проблем розробки. Зазвичай помилку важко знайти до початку експлуатації продукту. Виявлення помилки після релізу ПЗ призводить до відчутних фінансових збитків для бізнесу. Завдяки життєвому циклу розробки прискорюється пошук та усунення лазівок у безпеці. Хоч це і не відкидає, але помітно знижує загрози.

У результаті на початкових етапах технологія стає ефективніше, знижується її собівартість і прискорюється реліз продукту.

3. Підходи до розробки ПЗ

Існує кілька підходів до розробки програмних продуктів. Досить часто їх адаптація відбувається з огляду на поточну ситуацію: вимог до дотримання дедлайнів, надійності, безпеки, вартості робіт, кваліфікації учасників команди. Серед найвідоміших підходів варто виділити:

• Code and fix – написання коду та усунення багів у ньому;
• Waterfall Model – каскад або "водоспад";
• V-model – розробка через тестування;
• Incremental Model – інкрементна модель;
• Iterative Model – ітеративна модель;
• Spiral Model – спіральна модель;
• Agile Model – гнучка методологія розробки.

Модель code and fix найпростіша. Розробник пише програмний код, запускає його. Потім дивиться, як він працює. При виявленні бага усуває його. Швидше за все, цю модель ви вже засвоїли, тому перейдемо до інших.