Літерали в Java

1. Літерали цілих чисел

А тепер нова цікава тема — літерали. Дані, вписані прямо в код програми, називають літералами. У даному випадку йдеться не про будь-які дані, а про значення примітивних типів і типу String.

Наприклад, у вас є код:

int a = 5;
int b = a + 10;
String s = "Sum=" + (a + b);

5
10
"Sum="

Літерали у цьому коді — це число 5, число 10 і рядок Sum=.

У мові Java тип є у всього, включаючи літерали. Усі цілочисельні літерали (цілі числа) в коді мають тип int. Тип int є стандартним типом цілих чисел у Java.

При цьому, якщо ви у своєму коді вирішите присвоїти цілочисельний літерал змінній типу byte або short, проблем не виникне. Потрібно лише щоб значення літерала лежало всередині діапазону доступних значень типу змінної.

Компилятор у Java досить розумний, щоб зрозуміти, що змінній типу byte можна присвоїти цілочисельний літерал 100, і проблем не виникне.

Приклади:

int a = 300;

byte a = 100; 

byte a = 300; 

У коді також можна писати літерали типу long. Для цього в кінці цілого числа потрібно написати латинську букву L або l.

Приклади:

long a = 3000000000L; 

long a = 3000000000; 

int a = 3000000000L; 

Звернули увагу, як складно читати великі числа в 10 і більше знаків? Не одразу зрозумієш, 3 мільярди в коді чи 30? Щоб спростити читабельність коду (а це важливо!), у Java дозволили вставляти в числові літерали символи підкреслення (на значення числа вони не впливають).

Приклад вище можна переписати з використанням символів підкреслення, і він стане трохи зрозумілішим:

long a = 3_000_000_000L; 

long a = 3_000_000_000; 

int a = 3_000_000_000L; 

Коми всередині числового літерала використовувати було неможна, тому що вона вже використовується. Наприклад, для відділення одне від одного аргументів при виклику методу.

2. Літерали дійсних чисел

У коді можна задавати не лише цілочисельні, але й літерали з плаваючою крапкою (дійсні числа).

Власне, правило дуже просте: якщо в коді є число і в його записі є крапка, це число — літерал з плаваючою крапкою. І не просто літерал, а літерал з типом double.

Можна створити і літерал типу float, але для цього до числа в кінці потрібно приписати букву F (або f).

Приклади:

double a = 100.0; 

double a = 100.;

double a = .0;

float a = 100.0f; 

float a = 100.0; 

До речі, можна явно перетворити цілочисельний літерал на літерал типу float чи double, просто приписавши до нього суфікс F (для float) чи D (для double). Приклади:

double a = 100D; 

float a = 100F; 

int a = 300D; 

У літералів з плаваючою крапкою є «наукова форма запису»: крім знакової частини числа можна ще вказати і ступінь десятки цього числа. Приклад:

1.23E2

1.23 * 102

123.0

1.23E3

1.23 * 103

1230.0

1.23E-6

1.23 * 10-6

0.00000123

1E6

1.0 * 106

1000000.0

1E-10

1.0 * 10-10

0.0000000001

3. Літерали рядків

У коді також можна задавати і цілі рядки тексту. Щоб компілятор вважав рядок саме даними (рядком тексту), а не частиною коду, увесь рядок з двох сторін обрамляється подвійними лапками.

Якщо в одному рядку коду багато подвійних лапок, вони розбиваються на пари. Перша подвійна лапка означає початок літерала, наступна за нею — кінець літерала. Наступна за нею — знову початок нового літерала, наступна за нею — кінець другого літерала. І так далі.

Кожен такий літерал має тип String.

Приклади

"+" + "+" + "+" + "+" + "+"

""

"2+3" + "-5"

"return" + ";"

Якщо рядковий літерал занадто довгий, його можна розбити на декілька рядків і склеїти «оператором плюс»:

String s = "Буря мглою небо кроє "
         + "Вихри снежные крутя "
         + "То как зверь она завое "
         + "То заплачет как дитя";

4. Літерали символів

У коді можна задавати не лише рядкові літерали, але й літерали з окремих символів. У даному випадку йдеться не про рядок, що складається з одного символу, а про літерали типу char.

Символьний літерал обрамлюється одинарними лапками, на відміну від рядка. Усередині одинарних лапок обов'язково має бути символ і лише один. Не може бути порожніх одинарних лапок.

Приклади:

'A'

'@' 

'本' 

'\u1f3a'

У останньому прикладі задається символ з кодування Unicode за допомогою спеціального запису: спочатку йде префікс \u, потім 4 шістнадцяткових символи. Детальніше про це у найближчих лекціях.