Історія успіху. З рингу — в ІТ

Сергій – професійний боєць з Кишинева, чиє життя кардинально змінила спортивна травма. Одного разу він вирішив поділитися історією успіху, а точніше, розповісти, як можна оправитися від удару долі та побудувати нову кар'єру у зовсім іншій сфері. Нехай ця історія стане для вас мотивацією не здаватися та старанніше працювати заради мрії.

Історія спортивних перемог

У школі Сергій був здібним учнем: дуже добре справлявся з точними науками, добре рахував і вирішував логічні задачі. Але часи змінюються і, дорослішаючи, він серйозно взявся за спорт: були змагання, перемоги і поразки. Мріяв стати професійним бійцем і заробляти цим на життя.

Найбільшими досягненнями у спортивній кар'єрі Сергій вважає третє місце на Чемпіонаті Світу з бойового самбо (Москва, 2012), дворазове чемпіонство країни з бойового самбо і багато перемог на міжнародних турнірах з ММА та боротьби.

Та у житті свої плани, і в один прекрасний момент земля потихеньку почала йти з-під ніг. Череда поразок, травм і найстрашніше — заборона медкомісії виступати на змаганнях поставили хрест на мріях Сергія.

Довгий пошук себе

Спорт на той час був єдиним сенсом життя Сергія, і втративши його, він втратив себе. 3-4 роки пішли на те, щоб оправитися. Він поїхав за кордон і працював де попало: і на будівництвах, і посудомийником, і прибиральником. Усе, аби заробити собі на хліб і спробувати знайти нове діло в житті.

Депресія, фіаско, беззмістовність існування — ось слова, які можуть описати той період. Але в той же час, це був період пошуку і знаходження нового себе.

Випадкова зустріч, що змінила життя

В один прекрасний день взимку 2017-го року, випадкова зустріч у спортзалі з людиною, яку Сергій раніше не знав, стала першим кроком на шляху до нового життя, за що він йому і досі вдячний. Після тренування Вася (так звали знайомого) запропонував Сергію підвезти його.

Сергій помітив, що у нього крута тачка, хоча сам він на бандита не схожий — надто добрий вигляд. І він спитав Васю, чим той займається. Він розповів, що працює в ІТ і трохи — про нюанси своєї діяльності.

І тут Сергій згадав, що в універі (навчався в Політехнічному, але не закінчив) добре розбирався у програмуванні — Ассемблер, С++, і навіть написав кілька додатків. Але було це давно, він майже все забув, і С++ здавався надто складним, щоб починати.

Вася порадив вивчати Java. Сергій подякував йому, і на деякий час заховав цей порив до ІТ в довгий ящик. Місяць потому поїхав знову на заробітки до Лондона, знову працював вдень на будівництві, а вночі — прибиральником у банкетному залі, охоронцем на дискотеці, посудомийником у ресторані.

Початок навчання

З часом Сергій повернувся до ідеї стати програмістом. Почав "переривати" інтернет у пошуках ресурсів для вивчення Java, і так натрапив на CodeGym. Тоді він ще скептично ставився до онлайн-систем навчання, особливо коли мова йшла про платні платформи. Але CodeGym зачепив дизайном, веселою та теплою історією про Аміго.

Сергій взяв преміум-підписку і почав вивчати рівень за рівнем довгими вечорами після роботи та тренувань. Як каже Сергій, це були найприємніші моменти. Він з нетерпінням чекав вечора, коли буде вільний час, щоб читати матеріал і вирішувати задачі.

Так він дійшов до 21-го рівня. Це зайняло час з квітня по вересень 2017 року.

Стажування і перша робота

Незабаром Сергій дізнався від знайомих і з сайтів з вакансіями, що в Кишиневі є компанія Endava, яка проводить набір на стажування. Він вирішив спробувати і надіслав резюме. Після трьох інтерв'ю його прийняли на стажування. Пройшли 3 місяці напруженого навчання та роботи в команді, за підсумками яких Сергій з іншими учасниками презентував проєкт на задану тему.

Після закінчення стажування йому зробили пропозицію, від якої він не зміг відмовитися — йому запропонували роботу!

Про свою компанію Сергій казав так: "у нас динамічна робота, чудова команда, чудові зарплати і купа можливостей для професійного зростання".

Протягом першого року на позиції розробника він склав іспит OCA8, піднявся на CodeGym до 26-го рівня, а згодом — закінчив весь курс. Він, як справжній спортсмен, не збирається зупинятися, і робить усе, щоб зростати й надалі.

Адже програмування — це безкінечний (але приємний) процес навчання і розвитку.