Лекції

Автодоповнення, шаблони та рефакторинг. IntelliJ IDEA — рідна домівка для Kotlin. Дізнайтеся, як писати код зі швидкістю думки, використовуючи Tab, Live Templates, Postfix Completion і гарячі клавіші форматування.

Розбираємося, як перетворити введення в консольному застосунку на акуратні утиліти: переносимо підказку ( prompt) у параметр, читаємо рядок через readln(), безпечно парсимо значення через toIntOrNull()/ toDoubleOrNull() і повертаємо типи на кшталт Int?/ Double?. На рівні сценарію вчимося працювати з nullable через Elvis-оператор ?: і ранній вихід із run { ...; return }, зберігаючи «happy path» рівним і читабельним.

Розбираємося, як у Kotlin відокремлювати введення від перетворення даних: будуємо «тихі» функції виду String → T ?, нормалізуємо рядки через trim() і lowercase(), пишемо парсери parseIntOrNull, parseDoubleOrNull, parseYesNoOrNull, а потім акуратно «склеюємо» їх із консольним введенням. Наприкінці — мінісценарій анкети й перелік типових помилок.

Розбираємо підхід «валідація як окремий шар»: чим відрізняється парсинг ( String → T?) від перевірки правил ( T → T?), чому зручно сигналізувати про помилку через null, як перевіряти діапазони через in і min..max, а також як перевіряти рядки на «не порожньо» після trim(). Наприкінці — композиція readln() → toIntOrNull() → валідатор і список типових помилок.

Розбираємо стиль fail-fast у Kotlin: як відокремлювати очікувані помилки даних (повертаємо null і обробляємо їх у сценарії) від помилок програміста (зупиняємося через require()/ check()). На практичних утилітах введення та валідації покажемо різницю між IllegalArgumentException і IllegalStateException, навчимося писати хороші повідомлення та перепишемо «піраміду» вкладених if у лінійний код із guard clauses (ранніми return).

Розбираємося, як зібрати невеликий і «чесний» набір функцій введення для консольних програм на Kotlin: виносимо повторювані кроки ( prompt, trim(), безпечний парсинг через toIntOrNull()/ toDoubleOrNull(), валідацію діапазону), запроваджуємо домовленості щодо імен ( read…, parse…, validate…, суфікс OrNull), показуємо композицію «цеглинками» й пишемо читабельний main() як сценарій — без копіпасту.

Як знайти помилку й не зійти з розуму. Вчимося користуватися Debugger: точки зупинки, покрокове виконання, перегляд змінних і обчислення виразів «на льоту».