Лекції

Розбираємося, як перестати перетворювати main на «командний центр» і розкласти консольний застосунок на три шари: CLI (введення/виведення та розбір команд), domain (правила й перевірки через require) і storage (зберігання даних). На прикладі обліку витрат будуємо модель Expense, сховище та сервіс, додаємо парсер команд, показуємо потік даних (mermaid) і типові помилки, через які межі шарів «розповзаються».

Розбираємо, як у Kotlin‑проєкті «вшити» архітектуру в пакети й каталоги: навіщо синхронізувати package зі структурою папок, як використовувати import як індикатор порушених меж, як розділити відповідальність за шарами ( app.cli, domain.model, domain.service, storage), зафіксувати напрям залежностей і не перетворити utils на «звалище». Є схема в mermaid, практичне розкладання файлів і розбір типових помилок.

Розбираємо, як проєктувати інтерфейси в Kotlin як межі між шарами: чому контракт має бути «вузьким», як відокремити доменні правила від зберігання через ExpenseRepository, як винести форматування звіту в ReportExporter, навіщо повертати List замість MutableList, коли робити «знімок» через toList(), і як CLI збирає залежності через constructor injection, не змішуючи ролі (тобто println лишається в CLI).

Розбираємо практику рефакторингу «без великого вибуху»: тримаємо інваріанти компіляції та поведінки, робимо короткі перевірювані кроки, вводимо явні типи замість «всюдисущих рядків» ( ParsedCommand), виносимо маршрутизацію в CommandRouter, акуратно переносимо файли за пакетами та замінюємо прямі залежності через прошарок ( MutableList -> ExpenseRepository). Окремо обговорюємо, як використовувати require()/ check() для явних контрактів і які помилки найчастіше ламають рефакторинг.

Розбираємо «фіксацію v1» для CLI-застосунку: запроваджуємо єдиний контракт результату через sealed interface CommandResult ( Ok/ Error), централізуємо виведення за допомогою render(), визначаємо обробку команди як handle(...) -> CommandResult, показуємо мінімальний пайплайн readln() → parse → handle → render → println() і фіксуємо типові помилки, що розмивають межі шарів.