Лекції

Розбираємо HTTP як «контракт» між клієнтом і сервером: з яких частин складається endpoint — це пара method + path; що означають базові методи ( GET, POST, PUT, PATCH, DELETE); як читати статус-коди ( 200/ 201/ 204, 400/ 404, 500) і навіщо думати про ідемпотентність — щоб повторні запити не ламали стан. Наприкінці фіксуємо чернетку контракту API для задач і розбираємо типові помилки проєктування.

Фіксуємо практичний JSON-контракт для HTTP API: як розмежовувати ролі заголовків Content-Type і Accept, чому доменну модель краще не «світити» назовні й виносити зовнішній формат у DTO (наприклад, TaskDTO, CreateTaskRequest), а також як стандартизувати помилки через єдиний envelope ErrorEnvelope з кодом ( error.code), повідомленням ( error.message) і полями валідації ( error.fields). Приклади JSON перевіряємо «у вакуумі» за допомогою json.MarshalIndent.

Розбираємо ресурсний дизайн HTTP API на прикладі задач: колекція /api/v1/tasks, окремий ресурс /api/v1/tasks/{id}, стан /done, а також навіщо фіксувати версію /api/v1 і тримати словник шляхів узгодженим. Наприкінці — «мапа API» в Go-коді та типові помилки, які ламають контракт.

Розбираємо, навіщо в Go-проєктах відокремлювати доменну модель від DTO: як не «просочити» домен json-тегами, де тримати інваріанти й бізнес-правила, чому зовнішній світ любить null і omitempty, а також як робити явний мапінг через прості функції ( ToTaskDTO, ToCreateTaskInput). Наприкінці — шпаргалка щодо рішень і типових помилок під час розділення шарів.

Розбираємо, чому документація — це частина API-контракту, як мислити в стилі contract-first, як оформлювати «картки ендпойнтів» і писати команди curl, які можна просто скопіювати й запустити. Фіксуємо базовий URL, статуси ( 201/ 204/ 404), єдиний error envelope, а також показуємо практичний спосіб синхронізувати DTO та JSON-приклади на Go через encoding/json і генерацію прикладів.