Лекції

Розбираємо пакет net/url у Go: як парсити адреси через url.Parse, як влаштована структура url.URL (поля Scheme/ Host/ Path/ RawQuery/ Fragment), чим відрізняються абсолютні та відносні URL, чому strings.Split — погана ідея через percent-encoding, і як складати URL назад через u.String() без ручного +.

Розбираємо, як перетворити рядок запиту на частину контракту API: чому параметри на кшталт /api/v1/tasks?done=true&limit=20 керують видачею списку, а не ідентифікують ресурс; як спроєктувати стабільний словник параметрів ( done, q, tag, sort, order, limit, offset); чому для необов’язкового прапорця корисний *bool; і як зафіксувати значення за замовчуванням та обмеження, щоб уникнути неявного сортування й перевантаження.

Розбираємо, де в net/http зберігається URL запиту, чому r.URL — це вже *url.URL, і як правильно читати query-параметри через r.URL.Query(), отримуючи url.Values. На практиці порівняємо q.Get(...) і читання списків через q["tag"], а також розберемо тонкощі на кшталт «ключ відсутній» проти «значення порожнє».

Розбираємо, як у Go акуратно парсити й валідовувати query-параметри HTTP-запиту: де ставити значення за замовчуванням, як відрізняти «параметр відсутній» від «переданий, але порожній», як обмежувати limit/ offset діапазонами, як робити «опційний bool» для done і чому для sort/ order потрібен список дозволених значень. У підсумку збираємо все в типізовану структуру й повертаємо зрозумілі помилки рівня 400.

Розбираємо, чому повторювані параметри в query — це нормальна практика, як у Go влаштований тип url.Values (ключ → список значень), чим відрізняються Set і Add, як читати одиночні та повторювані параметри через Get і vals["tag"], а також чому коректне екранування варто довіряти Encode(). Наприкінці — нюанси API net/url і типові помилки, які призводять до «тихих» багів у фільтрах.