Лекції

Розбираємося, чому багато println — це ще не логування; вводимо рівні DEBUG/ INFO/ WARN/ ERROR, поняття мінімального рівня ( minLevel) і збираємо мінімальний логер: enum class LogLevel, єдиний формат рядка timestamp [ LEVEL ] message, фільтрацію за важливістю (через ordinal або явний priority), методи-обгортки debug/ info/ warn/ error і типові помилки під час упровадження логування.

Розбираємося, як перетворити «розрізнені рядки» на зрозумілі логи: додаємо контекст як пари key=value, зберігаємо його в Map<String, String>, форматуємо через joinToString(), вбудовуємо контекст в API логера ( Logger) і «склеюємо» події однієї операції за допомогою requestId. Наприкінці — практика на обробнику команди й список типових помилок.

Розбираємося, як логувати винятки так, щоб діагностика була швидкою й точною: чому недостатньо виводити лише e . message, навіщо потрібен stack trace і як зручно отримувати його через stackTraceToString(). Учимося розширювати Logger для Throwable, правильно «обгортати» помилки зі збереженням cause, визначати єдину межу відповідальності для логування й не дублювати один і той самий stack trace на кожному рівні. Наприкінці — нюанси читання stack trace і типові помилки.

Розбираємо базову спостережуваність у консольному застосунку: чим метрики відрізняються від логів, як вимірювати тривалість операцій через measureTimeMillis, як не «розмазувати» таймери по всьому коду, як зібрати лічильники на MutableMap, узгодити імена ключів ( "command.add.total") і вбудувати таймінги та лічильники в обробку команд. Наприкінці — міні-звіт за метриками й список типових помилок.

Розбираємося, як зробити логи корисними, а не шумними: рівні DEBUG/ INFO/ WARN/ ERROR, перемикання деталізації через прапорець "--verbose" і вибір minLevel. Учимося писати лінивий debug (через лямбду), щоб не платити за формування повідомлень, коли рівень вимкнено. Також додаємо безпечний контекст key=value з автоматичним маскуванням секретів через maskSecret().