Термінал і робоча папка: де запускати Claude Code

На перший погляд термінал має суворий вигляд: темне вікно, курсор, що блимає, і жодних звичних кнопок. Насправді все прозаїчніше. Це прямий спосіб сказати комп'ютеру, що зробити: одна команда показує файли, друга переводить у потрібну папку, третя запускає програму.

Майже всі проблеми на початку роботи з агентом - не про формулювання запиту, а про те, що термінал стоїть не в тій папці. Тому спочатку розберемося з папками й шляхами, а до команди claude дійдемо вже потім. Наприкінці застосуємо все це до javarush-project, де кожна задача живе як окремий проєкт.

Термінал - прямий спосіб керувати проєктом

Термінал - це вікно, у якому ви керуєте комп'ютером текстовими командами. Замість пошуку потрібної кнопки в меню ви точно називаєте дію: покажи файли, відкрий папку, запусти програму.

Мишею швидше лише до того моменту, коли дію доводиться повторити вдесяте. Ось що термінал дає натомість:

команда виконує одну конкретну дію - результат видно в тому самому вікні, гадати не треба;
послідовність легко повторити - перевірити папку, подивитися файли, перейти й запустити;
видно стан, який ховає інтерфейс, - насамперед поточну папку.

Вибирати щось одне не потрібно. В IDEA зручно знаходити файли очима й відкривати їх кліком, а в терміналі - виконувати точну команду й одразу бачити відповідь. На практиці обидва способи постійно працюють поруч.

Claude Code теж запускається командою

Коли ви вводите claude, агент починає роботу з поточної директорії термінала. Тому спочатку корисно зрозуміти, де стоїть термінал, і лише потім запускати агента.

П'ять команд для щоденної роботи

П'ять дій. На перший час цього справді вистачить. На Windows використовуємо PowerShell, а на macOS і Linux - стандартний термінал. Короткі команди в усіх трьох випадках мають однаковий вигляд.

Команда	Повна назва	Що робить
`pwd`	`print working directory` - "показати робочу директорію"	Друкує повний шлях до папки, у якій зараз перебуває термінал.
`ls`	`list` - "список"	Показує файли й папки в поточній директорії.
`cd demo-project`	`change directory` - "змінити директорію"	Переходить у сусідню папку `demo-project`.
`cd ..`	`..` означає батьківську директорію	Піднімає термінал на одну папку вище.
`claude`	Ім'я програми, яку запускаємо	Запускає Claude Code з поточної директорії.

У PowerShell короткі команди - це просто зручні псевдоніми: pwd викликає Get-Location, ls - Get-ChildItem, а cd - Set-Location. Лякатися довгих назв не треба, запам'ятовувати їх зараз теж. Але за ними добре видно сенс команди.

А тепер короткий прогін для macOS або Linux. Спочатку термінал стоїть у папці projects, потім переходить у demo-project:

Дивіться на останню частину шляху: projects змінився на demo-project. Жодної магії. Команда cd не відкрила новий файл і нічого не скопіювала, вона лише перемістила робочу точку термінала в іншу папку.

Клавіші, які заощаджують час

Тут є пара звичок, які швидко починають економити час. Термінал зберігає історію введення й допомагає доповнювати довгі назви:

↑ - показує попередню команду. Натисніть кілька разів, щоб піти далі в історію;
↓ - повертає до новіших команд в історії;
Tab - доповнює назву команди, файла або папки. Наприклад, введіть cd dem і натисніть Tab, щоб отримати cd demo-project;
← і → - рухають курсор усередині рядка, щоб виправити одну літеру без повторного введення всієї команди;
Ctrl+C - зазвичай зупиняє команду, що виконується, якщо ви запустили не те або процес не завершується;
Ctrl+L - очищає видиму область термінала, але не видаляє файли й історію команд.

Найчастіше знадобляться стрілка вгору і Tab. Перша повертає вже введену команду, друга зменшує кількість помилок у довгих шляхах.

Папка, директорія і шлях

Скопіювали шлях у команду, перейшли в іншу папку - і та сама команда більше не працює. Річ не в одруківці: шляхи бувають двох видів, і один із них залежить від того, де зараз стоїть термінал. Розберемо обидва.

Спочатку про назви, тут усе простіше, ніж здається. Папка і директорія означають те саме. В інтерфейсі частіше кажуть "папка", а в розмові про термінал - "директорія".

Шлях - це адреса директорії на диску. На Windows, macOS і Linux роздільники мають різний вигляд, але логіка одна: кожен фрагмент шляху веде глибше. Спочатку диск або коренева директорія, потім користувач, спільна папка проєктів і, нарешті, конкретний проєкт.

Повний шлях і абсолютний шлях - це те саме, просто дві назви. Такий шлях починається від самого верху файлової системи: від літери диска на Windows або від символу / на macOS і Linux. Він приводить до одного місця незалежно від того, у якій директорії зараз відкрито термінал.

З відносним шляхом навпаки: він описує дорогу від поточної директорії. Виходить коротше, бо початкову частину адреси можна не повторювати. Але перейдете в іншу папку - і сенс шляху зміниться.

Припустімо, усередині проєкту лежить такий файл:

demo-project/
└── src/
    └── index.html

Термінал відкрито в корені demo-project. Ось два способи дістатися до того самого index.html:

Система	Повний, або абсолютний шлях	Відносний шлях від `demo-project`
Windows	`C:\Users\student\projects\demo-project\src\index.html`	`.\src\index.html`
macOS	`/Users/student/projects/demo-project/src/index.html`	`./src/index.html`
Linux	`/home/student/projects/demo-project/src/index.html`	`./src/index.html`

Крапка . означає "поточна директорія". Тому .\src\index.html і ./src/index.html читаються як "із поточної папки перейти в src і взяти index.html". Крапку часто опускають: src\index.html і src/index.html означають те саме.

Якщо піднятися з demo-project у спільну папку projects, попередній відносний шлях уже не спрацює. Від нового місця знадобиться .\demo-project\src\index.html на Windows або ./demo-project/src/index.html на macOS і Linux. Повний шлях при цьому не зміниться.

Шлях із пробілами беруть у подвійні лапки, інакше термінал вирішить, що після пробілу починається вже інший аргумент:

cd "C:\Users\student\My Projects\demo-project"

Чому поточна директорія така важлива

Термінал завжди перебуває в якійсь директорії, навіть до першої команди. Її називають поточною або робочою директорією. Від неї команди починають шукати файли й обчислювати відносні шляхи.

Мишкою ви вже вибираєте папку

Вам потрібно скопіювати файл із "Downloads" у "Секрети бухгалтерії" всередині "Documents". Ви копіюєте файл, проходите весь шлях до потрібної папки і лише там тиснете "Вставити". Файл записується на диск за однією конкретною адресою. Ніхто не вставляє файл "кудись у Documents" - ви щоразу доходите до точного місця, просто робите це мишкою і не замислюєтесь.

У терміналі робота та сама, тільки замість вікна провідника - рядок шляху. Директорію, як і раніше, вибираєте ви, і вже з неї починає працювати агент.

Відкрити термінал у корені диска C:\ технічно можна. Хороша це ідея? Ні. І річ не в тому, що Claude Code кинеться читати кожен файл на диску - не кинеться. Річ у тому, що ви вибрали невдалу точку старту:

в агента немає чіткої межі одного проєкту - поруч системні файли, папки користувача й інші ваші проєкти;
відносні шляхи починаються не там, де ви очікуєте - src раптом уже не той src;
за самим шляхом не зрозуміти, з яким проєктом ви працюєте зараз.

Є ще одна дрібниця, на якій легко спіткнутися: відкритий файл IDEA і поточна директорія термінала - це два різні стани. Ви можете дивитися на файл одного проєкту, а термінал усе ще стоятиме в іншому. Перемикання вкладки редактора не переносить уже відкритий термінал.

Точка старту

Корінь проєкту - це верхня папка, усередині якої лежать пов'язані файли одного проєкту: код, налаштування, документація та інші потрібні матеріали. Формальне визначення можна не зубрити. Простіше дивитися на роль: ця папка збирає один проєкт цілком.

Наприклад, спільна папка projects може зберігати кілька незалежних проєктів:

projects/
├── demo-project/
│   ├── README.md
│   └── src/
└── calculator/
    ├── README.md
    └── src/

У цьому дереві projects - контейнер. Корінь першого проєкту лежить у demo-project, другого - у calculator. Запустити агента зі спільної папки технічно можна, але корисного контексту там менше: поруч лежать два не пов'язані між собою проєкти.

На практиці правило коротке: знайдіть верхню папку саме того проєкту, який хочете змінити, відкрийте там термінал і запускайте інструменти з неї. Тоді команди, файли й інструкції проєкту залишаються в одній зрозумілій області.

Надто широка папка розмиває межі задачі

Агент вивчає структуру й файли навколо задачі, щоб зрозуміти контекст. Якщо запустити його надто високо, поруч опиняться й інші проєкти. За нечіткого запиту агент може вирішити, що вони теж пов'язані із задачею, і заразом змінити те, чого ви не просили торкатися.

Коли працюєте в темпі, легко побачити очікуваний результат і пропустити додаткові правки в сусідньому проєкті. Тому правильна робоча директорія - не формальність, а зрозуміла межа для агента.

Як влаштований javarush-project

А тепер той самий випадок із JavaRush. Плагін IDEA завантажує задачі в одне велике дерево javarush-project. Зовні воно скидається на один проєкт, але всередині є важливий поворот: кожна задача - окремий проєкт.

Не один файл у спільній купі, а свій проєкт: зі своєю папкою, своїми файлами й власними правилами для агента в .claude. Скільки задач, стільки й проєктів. буквально.

Спрощено дерево має такий вигляд:

javarush-project/
└── src/en/javarush/claude/course/level01/
    ├── task05/
    │   ├── .claude/          # правила агента для task05
    │   └── arkanoid.html     # файл цієї задачі
    └── task09/
        ├── .claude/          # окремі правила для task09
        ├── arkanoid.html
        ├── clicker.html
        └── tictactoe.html

Ті самі кімнати з аналогії вище, тільки тепер із номерами на дверях: task05 і task09. Кожна має свої документи й свої правила, а javarush-project - це будівля цілком. Покликати помічника в хол недостатньо, треба назвати кімнату, де лежить поточна робота.

Сусідня задача не доповнює контекст поточної. Файли task05 не потрібні для розв'язання task09, а правила з однієї папки не замінюють правила іншої. Тому для роботи з JavaRush коренем проєкту стає папка конкретної задачі, а не спільний javarush-project.

Одна задача - один запуск

Працюєте з task09 - відкривайте термінал у task09 і запускайте claude там. Спільний корінь курсу для цього надто широкий.

Запускаємо агента в папці задачі

Хороша новина: довгу адресу руками друкувати не доведеться. IDEA може відкрити термінал одразу у вибраній папці.

Нижче саме ручний спосіб. Так, Claude Code уміє сам переходити між директоріями й запускати команди в потрібній папці. Але розібратися один раз усе одно варто: ви не залежите від підказки агента й одразу бачите межі поточної задачі.

Знайдіть потрібну taskXX у дереві проєкту.
Натисніть на папку задачі правою кнопкою миші.
Виберіть Open In - Terminal.
Перевірте поточну директорію командою pwd.
Перевірте файли командою ls.
Переконайтеся, що шлях закінчується потрібною taskXX, потім виконайте claude.

IDEA іноді показує вкладені package-папки одним рядком через крапки, наприклад en.javarush.claude.course.level01. Не передруковуйте цей рядок як шлях на диску. Простіше відкрити термінал через Open In - Terminal або скопіювати справжній шлях через Copy Path/Reference.

Якщо термінал уже відкрито в javarush-project, можна перейти вручну:

cd src/en/javarush/claude/course/level01/task09
pwd
ls
claude

Нова задача - нова робоча директорія

Перейшли з task05 на task09? Відкрита сесія агента сама за вкладкою IDEA не переїде. Завершіть її командою /exit, відкрийте термінал у новій задачі, знову перевірте шлях і запустіть claude.

Одна сесія - одна задача

Не змішуйте різні задачі в одній сесії. У діалозі залишаються попередні файли, рішення й припущення, тому агент може перенести старий контекст у нову роботу. Вийде салат із двох задач, який потім важко розібрати.

Чому контекст сесії такий важливий і як ним керувати, розберемо далі в курсі. Поки тримайтеся простого правила: нова задача - нова сесія.

Можна тримати кілька вкладок термінала, але кожна має бути прив'язана до зрозумілої задачі. На старті простіше закривати стару сесію перед переходом, щоб не гадати, який проєкт зараз обслуговує агент.

Якщо агента запущено надто високо

Шлях закінчується на C:\, домашній папці або javarush-project замість taskXX? Зупиніть сесію, перейдіть у папку задачі й запустіть агента заново. Спочатку виправляємо адресу, потім продовжуємо роботу.

Як це працює у зв'язці з Claude Code

Зберемо все в одну картину. Термінал дає Claude Code не лише команду запуску, він ще й задає точку старту для структури проєкту, відносних шляхів і локальних інструкцій. Поточна директорія показує, звідки починається робота, а корінь одного проєкту дає агенту пов'язаний набір файлів без сусіднього шуму.

Далі працюють два наслідки, про які легко забути, коли працюєте в темпі. Відкрита вкладка IDE не змінює директорію вже запущеної сесії, тому перехід до іншої задачі - це і нова директорія, і окрема сесія. А в javarush-project корінь одного проєкту лежить не зверху дерева, а на рівні конкретної taskXX.

На практиці перед командою claude вистачає трьох швидких перевірок:

Подивіться шлях через pwd.
Подивіться файли через ls.
Переконайтеся, що бачите один потрібний проєкт, і лише потім запускайте агента.

І все. Термінал тут не ускладнює роботу, а робить невидиме налаштування видимим: ви точно знаєте, де перебуваєте і який проєкт віддаєте агенту.