Як я вже писав минулого року, я хотів потрапити на курси до компанії NetCracker в моєму місті. Мене тоді на жаль не взяли, тому що відповідав я на запитання не впевнено, мало що знав і розумів, тому не взяли мене цілком справедливо. Я пообіцяв собі, що наступного набору пройду точно: чекав, вивчав JAVA, чекав, вивчав JAVA і дочекався. Почався новий набір... Трохи історії Минулого разу мене багато питали по колекціях, тому для них я заготував монолог хвабон на 15-20, готовий був намалювати їхню повну ієрархію, розповісти, що від чого відрізняється і т.д. Міг, напевно, відповісти на більшість питань, за винятками, мав невеликі поняття та потоки введення, виведення. З багатопоточністю справи у мене як особливо не йшли, так і не йдуть. З цим розбиратимуся пізніше. Спроба номер два Відправив я анкету, до якої зробив невеликі зміни. За кілька днів мені зателефонували, сказали приходити на інтерв'ю. З минулих трьох людей знайомим мені було обличчя тільки дівчини з HR відділу, два хлопці були новими. Дівчині я розповів, що моє бажання пройти навчання не змінилося, що працюю там, де й працював. Хлопцям розповів, що продовжую вирішувати завдання на JAVARSH, читаю Шилдта, Еккеля, дивлюся курси Головача. Один із них спитав мене, чому я не пройшов минулого разу. Я йому відповів, що мені запитували про які я не був обізнаний у ту пору. Наприклад, чим ArrayList відрізняється від LinkedList (у кожному моєму топіці ця фраза!:)). "І чим же?" - Запитав з ходу він. Я відповів, що один на основі масиву, інший двозв'язковий список. "У мене більше немає питань", - сказав він. Хоча потім ще запитав, які бувають види винятків, тому що я в анкеті написав, що можу детальніше спілкуватися на теми колекцій та винятків. На це запитання я йому також відповів. Більше запитань він не ставив. Друга почала з фрази: "Ну у мене стандартне завдання: напишіть будь-якою мовою функцію, яка зводить число а в ступінь b", - і простяг мені листок. Я розповів, що зараз напишу цикл, де 1 помножу на ab разів. Він сказав: "Пишіть". Написати такий метод зайняло в мене десь хвабону. Я простягнув листок із кодом. public int stepen(int a, int b){ int result = 1; for (int i = 1; i<=b; i++){ result*=a; } return result; } Він подивився дав подивитися іншому і сказав, що запитань теж не має. Дівчина провела мене до дверей. З початку нашої бесіди пройшло хвабон десять максимум. Післясмак Вийшов я треба сказати, з дивними почуттями. Чому так швидко? Чому мене так мало запитали? У мене було заготовлено стільки інформації, щоб розповісти, як так вийшло, що вона не знадобилася? Всі ці питання мучабо мене спочатку. На другий день мій мозок почав вигадувати нові каверзи. А може, вони хотіли, щоб всі поспіль числа зводабося в ступінь, наприклад 2.3 у ступеню 2.5, а в моїй програмі все було засноване на int. Та ще я раптом згадав, що якщо ступінь негативна, то має повертати 1/result. Коротше кажучи, Підсумок Вчора надійшов лист, що мене взяли на курси і перше заняття буде у вівторок після свят. Це моя перша маленька перемога на цій ниві! На цьому поки що все! Усім успіхів та до нових зустрічей!
