1. Що таке гілки й навіщо вони потрібні?
Робота з branches (гілками) у Git — один із ключових аспектів керування версіями. Вона дає змогу паралельно вести кілька ліній розроблення в одному репозиторії. Розгалуження робить Git потужним інструментом для командної роботи, експериментів і керування різними версіями проєкту.
gitGraph
commit id: "Initial setup"
commit id: "Add base features"
branch feature/new-idea
checkout feature/new-idea
commit id: "Implement new logic"
commit id: "Refactor the logic"
checkout main
commit id: "Urgent bugfix on main"
merge feature/new-idea
commit id: "Prepare for release"
main відходить нова гілка
feature/new-idea — для безпечного розроблення. Після завершення роботи вона зливається назад у
main.
Уявіть, що ви хочете щось серйозно переробити у своєму проєкті або провести ризикований експеримент. Як би ви діяли без Git? Найімовірніше, ви скопіювали б увесь проєкт у нову папку й працювали б у ній. Якщо результат сподобався б — перенесли б його в основну папку. Якщо ні — просто видалили б копію.
Гілки в Git працюють за тим самим принципом, але значно елегантніше. Розгляньмо це на прикладі написання книжки:
- У вас є готовий рукопис (це ваша основна гілка
main). - Ви хочете написати альтернативну кінцівку (створюєте нову гілку, наприклад
feature/new-idea). - Ви пишете нову кінцівку, не зачіпаючи основний текст рукопису (працюєте в новій гілці).
- Якщо нова кінцівка виявиться кращою, ви замінюєте нею стару (виконуєте злиття гілок —
merge). - Стару чернетку з непотрібною кінцівкою можна видалити (видаляєте гілку).
2. Створення нової гілки та робота в ній
Крок 1. Відкрийте меню керування гілками.
На головній панелі інструментів поруч із назвою проєкту є віджет, який показує імʼя поточної гілки (за замовчуванням — main). Натисніть на нього й виберіть + New Branch.
Крок 2. Імʼя нової гілки.
Хороша практика — називати гілки відповідно до завдання, яке ви розвʼязуєте. Наприклад, feature/add-usage-examples.
Після створення гілки IDE автоматично перемкнеться на неї. Ви побачите нове імʼя в тому самому віджеті.
Крок 3. Внесіть зміни й зробіть коміт.
Тепер ви у своїй «пісочниці». Додаймо у файл README.md новий розділ із прикладами використання. Внесіть зміни й зробіть commit, як ви навчилися в попередній лекції.
3. Перемикання між гілками
Ваші зміни з прикладами використання тепер надійно збережені в гілці feature/add-usage-examples. Повернімося до основної гілки main і подивімося, що там.
Крок 1. Знову натисніть на віджет з імʼям поточної гілки в лівому верхньому куті.
Крок 2. У списку Local або Recent виберіть гілку main, а в підменю, що зʼявиться, натисніть Checkout.
Крок 3. Перевірте результат.
Щойно ви перемкнетеся, відкрийте файл README.md. Ви побачите, що розділу з прикладами використання в ньому немає. Він залишився в іншій гілці. Отже, ви можете працювати над новою функціональністю, не зачіпаючи стабільну версію в гілці main.
4. Злиття гілок
Команда merge бере всі коміти з гілки feature/add-usage-examples (у цьому випадку — коміт C3) і обʼєднує їх із поточною гілкою main, створюючи новий коміт злиття.
gitGraph
commit id: "C1"
commit id: "C2"
branch feature/add-examples
checkout feature/add-examples
commit id: "C3: Add new section"
checkout main
merge feature/add-examples
Отже, ви завершили роботу над своїм завданням у гілці feature/add-usage-examples і хочете додати ці зміни до основного проєкту.
Крок 1. Перемкніться на цільову гілку.
Переконайтеся, що ви перебуваєте в тій гілці, куди хочете додати зміни. У нашому випадку це main.
Крок 2. Виконайте злиття.
Знову натисніть на віджет керування гілками. У списку виберіть гілку, звідки ви хочете взяти зміни (feature/add-usage-examples), і в підменю виберіть Merge 'feature/add-usage-examples' into 'main'.
Крок 3. Перевірте результат.
Тепер у файлі README.md у гілці main зʼявився ваш новий розділ із прикладами. Ви успішно обʼєднали свою роботу з основною версією проєкту!
5. Конфлікти під час злиття
Для новачків слово «конфлікт» часто звучить лячно, але в командному розробленні це абсолютна норма. Конфлікт виникає, коли в обох гілках, що зливаються, змінено одні й ті самі рядки в одному й тому самому файлі. Git не може сам вирішити, чия версія правильніша, і просить вашої допомоги.
І тут проявляється вся потужність IntelliJ IDEA. Розвʼязувати конфлікти в терміналі — ще те задоволення. Натомість вбудований в IDE інструмент тристороннього злиття (3-way merge) перетворює це завдання на наочний і простий процес.
gitGraph
commit id: "C1: Спільна база"
branch feature/new-title
checkout main
commit id: "C2: Зміна в main"
checkout feature/new-title
commit id: "C3: Зміна у feature"
main і
feature/new-title, мають нові коміти (C2 і C3), які базуються на спільному предку (C1). Це гарантовано призведе до конфлікту під час злиття.
Змоделюймо конфлікт:
- Переконайтеся, що ви перебуваєте в гілці
mainі у вас немає незбережених змін у вікні Commit. - Створіть нову гілку
feature/new-title, але поки що не перемикайтеся на неї. Переконайтеся, що прапорець Checkout branch знято. - Тепер, перебуваючи в гілці
main, змініть перший рядок уREADME.mdна «My Awesome Project» і зробітьcommit. - Перемкніться на гілку
feature/new-title. Ви побачите, що перший рядок уREADME.mdтут залишився старим: це стан файла на момент створення гілки. Змініть цей самий рядок на «My Super Project» і зробітьcommit. - Поверніться в гілку
mainі виконайте злиття зfeature/new-title.
Тепер Git побачить, що обидві історії змінюють одне й те саме місце. Він покаже вам вікно для розвʼязання конфлікту (Merge Conflicts).
Натисніть кнопку Merge, щоб відкрити інструмент розвʼязання конфліктів. Ось що ви тут бачите:
- Ліворуч (Your changes): версія файла з вашої поточної гілки (куди ви зливаєте —
main). - Праворуч (Changes from branch): версія файла з гілки, яку ви зливаєте.
- Посередині (Result): підсумкова версія файла, яку ви маєте зібрати вручну.
Ви можете натискати на стрілки >> або << (або на хрестики для скасування), щоб повністю прийняти той чи інший варіант. Також ви можете просто написати правильний текст у центральній панелі.
Коли результат у центральній панелі вас влаштує й усі конфлікти буде розвʼязано, натисніть Apply (або Save Changes and Finish). IDE сама створить спеціальний коміт злиття — і конфлікт буде вичерпано.
Чому іноді не виникає конфлікту?
Іноді буває так, що ви виконали всі кроки, а конфлікту не сталося. Найчастіше це повʼязано з тим, що Git зміг виконати fast-forward merge (злиття перемотуванням). Таке трапляється, коли історія однієї гілки просто продовжує історію іншої, і вони не розходяться паралельно.
Приклад:
- У вас є певний коміт у
main(припустімо, C1). - Ви робите новий коміт у гілці
mainз текстом «My Awesome Project». Гілкаmainтепер вказує на коміт C2 (main -> C1 -> C2). - Ви створюєте гілку
feature/new-titleз поточного положення гілки main. Це означає, що нова гілка теж починається з коміту C2. - Ви робите коміт у
feature/new-titleз текстом «My Super Project». Ця гілка «йде вперед» і тепер вказує на коміт C3 (feature/new-title -> C1 -> C2 -> C3). - Ви повертаєтеся в
main(яка все ще на коміті C2) і даєте команду злити гілку feature/new-title.
Git дивиться на ситуацію й бачить, що гілка main є прямим предком гілки feature/new-title. В історії main не було жодних нових комітів, доки ви працювали в іншій гілці. Git думає: «Ага, то тут просто потрібно перемотати main уперед до коміту C3. Жодних суперечностей немає». І він просто переміщує вказівник main на коміт C3 — без конфліктів.
gitGraph
commit id: "C1"
commit id: "C2"
branch feature/new-title
checkout feature/new-title
commit id: "C3"
checkout main
merge feature/new-title
6. Перегляд історії змін
Щоб краще розуміти, що відбувається у вашому проєкті, корисно час від часу переглядати його історію.
Відкрийте вікно інструмента Git (зазвичай це іконка на лівій бічній панелі або внизу вікна IDE) і виберіть вкладку Log або Show Git Log на панелі інструментів Git. Ви побачите графічне представлення всіх гілок і комітів. Так легше відстежити, від якої гілки відокремилася інша та де саме їх було злито.
Тут ви можете клацнути будь-який коміт, щоб побачити, які зміни до нього увійшли, хто і коли його зробив. Це справжня машина часу для вашого коду!
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ