Наочний життєвий урок

Краще — ворог хорошого

Коли перенавчаєш на програмістів професіоналів з інших сфер, помічаєш цікаву особливість. Люди, які вже десь працювали, охоче перенавчаються. І що більший мають стаж поза ІТ, то старанніше вчаться. А ось студенти частенько відверто халтурять.

З розмов з обома категоріями наших курсантів можна з'ясувати, що студенти до останнього вірять в «чарівне працевлаштування», яке чекає на них одразу після закінчення вишу.

Саме для тих, хто ще не зняв рожеві окуляри, надаємо далі путівник реальним світом.

Кожен із нас має певні потреби. Це потреба в сім'ї, друзях, домівці, роботі, хобі, …

Але зараз ми хочемо поговорити про одну з найважливіших і завжди актуальних потреб — добре жити й добре заробляти.

Цього прагне більшість людей. І майже кожен намагається задовольнити цю потребу через роботу, професію та кар'єру. Тому цілком логічним виглядає досягнення цієї мети шляхом професійного розвитку й самореалізації. Хто з нас не хотів би стати висококласним фахівцем, професіоналом міжнародного рівня: визнання, повага, високі доходи, великі можливості — звучить чудово.

І який же план дій мають усі ці мільйони й мільярди майбутніх висококласних працівників? Доволі часто цей план такий: закінчуємо школу, готуємося до вишу, вступаємо до вишу, вчимося, закінчуємо виш, знаходимо хорошу роботу, працюємо, робимо блискучу кар'єру, йдемо на заслужений відпочинок.

Цей план тільки видається правильним, але насправді все інакше.

Правильний план відрізняється від неправильного тим, що правильний план веде до мети, а неправильний — ні.

В описаному вище плані не враховано стільки реалій життя, що навіть важко придумати для нього назву: примітивний, застарілий або просто нікудишній.

Що ж такого не враховує цей «найпоширеніший план успіху у світі»?

Конкуренцію.

1. Переможець отримує все

5 % найкращих фахівців отримують 50 % усіх грошей. 20 % найкращих фахівців отримують 80 % усіх грошей.

Одні компанії підшукують собі кращого працівника, а інші — дешевшого. Перші не бояться переплатити, але хочуть отримати за свої гроші найкраще. Інші хочуть заплатити якомога менше за ту мінімальну якість, яка їх влаштує.

Ви розпочнете свій кар'єрний або професійний шлях із крайньої лівої точки на графіку. Але краще за все перебувати в крайній правій його частині. На вас чекає довгий шлях. Вам потрібно якомога швидше перебратися хоча б на праву половину графіка. Фахівець із правої частини графіка відрізняється від фахівця з лівої частини наявністю досвіду, причому якісного.

Поки ви в лівій половині, кількість таких самих фахівців на ринку праці набагато перевищує попит на них. А це означає, що ринком керує покупець (роботодавець). Тому вам доводиться конкурувати з такими самими фахівцями за поганесеньку вакансію.

Натомість коли ви вже набули достатньо досвіду та перейшли на праву половину, правила гри починають змінюватися. Попит починає перевищувати пропозицію, а зарплата починає зростати. 5 років хорошого досвіду можуть вилитися в 10-кратне зростання зарплати. Так що думайте, стежте за тим, що відбувається довкола, і вчіться.

А ще ліпше — увійти до 5 % найкращих фахівців. Тут ваші гонорари будуть обмежені лише запасом грошей у ваших клієнтів або роботодавців. Хто хоче найняти найкращого — нехай платить більше за всіх. Як на аукціоні.

Розумна й працьовита людина здатна увійти до 20 % кращих фахівців за 5 років. А протягом наступних 5 років — до 5 % найкращих фахівців. Тут, певна річ, потрібно багато займатися самоосвітою та часто міняти роботу. А часом і працювати понадміру.

Та не слід багато (довго) працювати. Найкращий фахівець не робить роботи більше — він робить роботу краще. Краще за всіх. Тому його не можна замінити десятьма середніми працівниками.

Якщо на президентських виборах ви отримали 48 % голосів, а другий претендент — 47 %, це не означає, що ви отримали підтримку більшості чи вдвічі перевершили свого конкурента. Ви обійшли його на один, лише один відсоток! Але ви станете президентом і отримаєте все, а він залишиться ніким і не отримає нічого.

2. Той, хто програв, не отримає нічого

Якщо ви вже вступали до вишу, то, можливо, стикалися з тим, що бажаючих вступити — 2000, а візьмуть лише 200. Коли конкурс становить 10 осіб на місце, з 1000 вступників студентами стануть лише 100, а решта 900 не отримають нічого.

Як ви гадаєте, що відбуватиметься, коли ви закінчите виш і почнете шукати роботу? Конкуренція зросте в декілька разів!

Наприклад, ви цього року закінчуєте юридичний факультет у Берліні. Будемо вважати, що в Берліні є всього 10 вишів, які всі разом щорічно випускають 1000 юристів. На ринку є дві вакансії з платнею $80,000 на рік, 8 вакансій з платнею $40,000 і тридцять вакансій в державних установах з платнею $20,000.

Халепа 1: 1000 «юристів» і лише 40 вакансій. Тобто лише 40 з 1000 юристів отримають роботу за фахом, а решта 960, які витратили 5 років на навчання у виші, підуть працювати «менеджерами з продажу».

Халепа 2: ви один із 40 кращих юристів-випускників. Тож які у вас шанси влаштуватися на роботу? Набагато менше ніж 100 %, адже є ще блат, сімейні професії, працевлаштування за знайомством тощо. Більшість із цих 40 вакансій займуть синочки, племінниці й онуки топ-менеджерів цих самих компаній.

Халепа 3: ви найкращий випускник свого року, але реального практичного досвіду у вас поки що немає. А на хороші вакансії на ринку претендуватимуть і ті люди, які вже 3–5 років працюють за фахом. Вони мають досвід, репутацію, зв'язки. Тож, можливо, доведеться починати з самого низу.

Халепа 4: вам доведеться років зо три попрацювати на «безоплатних» роботах заради досвіду, водночас займаючись самоосвітою. І тільки згодом ви зможете конкурувати за хороші вакансії з перспективою, майбутнім цінним досвідом і високою зарплатою. Цей етап мав би відбуватися саме під час навчання у виші. Однак якщо ви вчилися у звичайному університеті, то тепер доведеться зробити все це самим.

3. У вас немає нічого

Все, що ви маєте — це диплом, і в очах вашого майбутнього роботодавця він здебільшого не вартий паперу, на якому надрукований. Найчастіше роботодавець знає «реальну ціну» вашого диплома і його мікроскопічну користь порівняно з реальним досвідом.

Маєте вищу освіту? Хто ж її не має! Є дуже багато людей із вищою освітою. Вона нічого не гарантує. Це щось на зразок довідки, що ти не дурень, і все. Жодних суперсучасних навичок виші не надають. Зазвичай за рік реальної роботи ви дізнаєтеся стільки ж, скільки за 4 роки у виші. Таке життя, подобається це вам чи ні.