Невідомо, який відсоток у вашому власному рецепті самонавчання припадає на «організованість», але ми готові закластися, що він чималий. Лінощі — механізм природної регуляції організму, але час від часу вони переходять усі межі, перетворюючись на прокрастинацію.

А прокрастинація — один із найбільших ворогів самонавчання. Тим паче в онлайні, коли суворий викладач не зазирає через плече і про жоден дедлайн не йдеться.

Прокрастинація та здатність зосереджувати увагу

У сучасному світі здатність концентруватися на завданні та його розв'язанні, не відволікаючись ні на що, стає просто-таки рідкісною суперздатністю.

У 2013 році фахівці з Microsoft Canada виміряли, наскільки у звичайних людей розвинута здатність зосереджувати свою увагу. Результати дослідження їх шокували.

Вчені визначили середній час, упродовж якого людям удається повністю зосередитись на якому-небудь завданні, не відволікаючись ні на що інше. За даними дослідження, якщо середня тривалість зосередження людьми уваги сягала 12 секунд ще у 2000 році, то вже у 2013 році вона знизилася до 8 секунд.

Якщо це відкриття не надто вас стривожило, додамо, що акваріумні золоті рибки здатні зосереджуватись у середньому приблизно на 9 секунд. Отже, за рівнем володіння цією навичкою середня людина дещо поступається акваріумній рибці.

Що заважає фокусуватись?

Людина має два типи зосередження уваги: розсіяна увага і спрямована увага.

Розсіяна увага використовується, коли людина робить кілька справ одночасно: наприклад готує їжу, телефонує та дивиться YouTube. У цьому разі мозок розподіляє енергію між усіма видами діяльності, внаслідок чого ми швидко втомлюємося, а результат нашої діяльності рідко може когось приємно вразити. До речі, розсіяна увага вмикається не тільки тоді, коли людина намагається застосовувати мультитаскінг свідомо, але й тоді, коли її просто щось відволікає від основного завдання.

Спрямована увага означає, що ви повністю зосереджені лише на одному завданні, ігноруючи всі інші. Саме вона приносить результат у формі добре виконаної роботи чи постійного поступу у вивченні чогось. І саме цього й слід прагнути, щоб бути успішним, зокрема опановуючи програмування.

Як посилити свою здатність ефективно зосереджувати увагу

Схильність до прокрастинації — не вирок. Спроможності керувати своїм фокусом і зосереджуватися на дійсно важливих справах можна навчитись.

  1. Приберіть речі, що заважають вам концентруватися.
    Хто головний злодій, який віднімає в нас час? Так, це телефон. На час навчання варто не лише переводити його в беззвучний режим, але й просто прибирати куди подалі, щоб не піддатися спокусі перевірити нові повідомлення або комусь відповісти в месенджері.
  2. Здоров'я та фізіологія.
    Щоб навчання було по-справжньому результативним на довгій дистанції, ваш організм має перебувати в оптимальному робочому стані.
    Як цього добитися? Тут, на жаль, не доводиться чекати секретних одкровень чи проривних наукових відкриттів: потрібно просто висиплятися (7–9 годин сну на добу вважаються нормою), правильно харчуватися (овочі, фрукти й усе таке) і робити фізичні вправи (хоча б короткі прогулянки й легку гімнастику).
  3. Здатність зосереджувати увагу — це навичка…
    Здатність зосереджувати увагу — це така сама навичка, як і будь-яка інша, а тому її можна «прокачати». Але як саме? Потрібна тільки регулярна практика. Починайте з малого та намагайтеся невпинно покращувати свої результати.
  4. …І одночасно звичка.
    Якщо переконати себе навчатися хоча б трішки, але щодня, з часом це стане звичкою. Вважається, що для формування будь-якої звички потрібно в середньому близько 2-х місяців. Отже, лише за 2 місяці свідомих зусиль можна сформувати звичку, що приноситиме вам користь усе життя.
  5. Відпочивайте правильно та регулярно. Дуже важливо робити перерви між навчанням і роботою, даючи собі відпочити. Проте робити це слід правильно: під час перерви не варто перемикатися на інші подразники на зразок телефону чи розважального контенту в Мережі. Краще вдатися до, можливо, не найзахопливіших, але дієвих засобів відновлення ментальної енергії: прогулянки та нескладні фізичні вправи допомагають найкраще.

Дофаміновий детокс

То чому ж більшість із нас спроможні по кілька годин серфити в інтернеті, спілкуватися в соцмережах чи переглядати YouTube, а от зосередитися на навчанні протягом пів години або попрацювати пару годин над своєю бізнес-ідеєю виявляється непростим завданням?

Усе ніби очевидно: у першому випадку потрібно менше самовіддачі та енергії. Тоді чому ж дехто працює взагалі без проблем, успішно виконуючи поставлені завдання, а в інших увесь процес обмежується стадією планування?

У цьому винен дофамін — нейромедіатор, який утворюється в мозку. Дофамін являє собою один із хімічних факторів внутрішнього підкріплення, будучи важливою частиною «системи підкріплення» мозку, оскільки саме він викликає почуття втіхи (або задоволення) і впливає тим самим на процеси мотивації й навчання.

Саме від рівня дофаміну залежить сила вашої мотивації, наприклад, навчитися програмування. Наш мозок визначає пріоритетність того чи іншого завдання залежно від того, скільки дофаміну він одержить у результаті. Отже, чим більше дофаміну утворюється внаслідок тієї чи іншої діяльності, тим більше мозок прагнутиме її повторювати.

Ось чому на підсвідомому рівні ми готові годинами сидіти в соцмережах або гратись у відеоігри: така активність забезпечує стрімке виділення дофаміну, а от робота чи навчання миттєвої винагороди не надають і через це впливають на формування цього важливого нейромедіатора набагато менше.

Виділення дофаміну підкріплює будь-яку діяльність, що її мозок сприймає як корисну: задоволення базових потреб у їжі та питті, сон і, звичайно, секс. І саме тут на сцені з'являється таке поняття, як звикання. Підвищення рівня дофаміну, що виділяється мозком, підключає механізми, які відповідають за пристосування, а організм починає сприймати новий рівень як належне, як «норму».

Саме так і формується залежність: ми підсвідомо намагаємось витрачати свої сили та час на ті види діяльності, що дають найбільше дофаміну, а робота чи навчання опиняються за межами списку пріоритетів через те, що винагорода за цю активність з'являється не відразу.

Дофаміновий детокс чи дофамінова дієта — це спосіб підняти свою продуктивність.

Це досить просто: ми на певний час свідомо обмежуємо себе в тій діяльності, що сприяє посиленому виділенню дофаміну. Наприклад, щотижня на цілий день відмовляємося від будь-яких розваг включно з користуванням соціальними мережами та переглядом останніх новин, а в решту днів виділяємо на це обмежений час (годину або дві на день).

Така «дієта» допомагає подолати зачароване коло залежності від тих дій, що сприяють виділенню більших обсягів дофаміну.

Цей простий спосіб дає змогу знизити рівень «норми» дофаміну й посилити мотивацію для виконання тих завдань, які раніше давалися вам найтяжче.

А от на що спрямувати вивільнені час та енергію — вирішувати вам!