Ноутбук, аеропорт, Штати: як IT-фахівцю емігрувати до США

Америка приваблює багатьох не тільки можливістю добре заробляти, але й різноманітною природою, чудовою інфраструктурою та високим рівнем життя. А оскільки професія програміста є сьогодні однією з найбільш затребуваних у світі, то саме її щасливим власникам найпростіше розпочати шлях до своєї американської мрії. Якими можуть бути перші кроки на цьому шляху? Для переїзду до США потрібна віза – той чи інший її різновид. Тут може бути кілька варіантів і в цій статті ми їх розглянемо.

1. Green card.

   Цей варіант доступний не тільки айтішникам, але й усім охочим. Оскільки США – країна багатонаціональна і пишається цим, щорічно вона роздає 50 тис. «зелених карт», які дозволяють проживання та роботу на своїй території.

   Для цього достатньо відповідати нехитрим вимогам, заповнити анкету на офіційному сайті лотереї https://dvlottery.state.gov , вказавши основні дані про себе, свою сім'ю і приклавши свіже фото, - і зловити удачу. Якщо вас відберуть (випадково), знадобиться пройти співбесіду в посольстві. Якщо і тут все буде успішно, ви отримаєте green card.

   Важливий момент: заповнювати анкету потрібно лише на офіційному сайті, а не через посередників, яких останнім часом розлучилося чимало і які беруть за свої послуги гроші, нерідко при цьому шахрайствуючи.

   Однокласник автора цих рядків виграв green card у віці «трохи за 20». У нього в активі була вища технічна освіта, хороші мізки та невеликий досвід роботи програмістом. Перебравшись жити у США, він легко знайшов роботу за фахом, потім багаторазово її змінював – і тепер працює у Google. І так - в їхньому кампусі дійсно можна спати, їсти, пити і розважатися абсолютно безкоштовно (у проміжках між роботою, звичайно).

2. Віза H1/B (робоча) .

   Цю візу видають іноземним громадянам, яких наймає американська компанія терміном до трьох років (з урахуванням можливого продовження – максимум до шести років). Тобто, спочатку це тимчасова віза – і вона розрахована на те, що співробітник запрошується під конкретний проект.

   Щоб отримати таку візу, необхідно мати певну кваліфікацію – що має бути підтверджено документально. Як мінімум – знадобиться диплом бакалавра.

   У США є квота на візи H1/B – 85 тис. на рік. До цього числа входить загальна квота (65 тис. віз) і ще 20 тис. для тих, хто має диплом магістра або науковий ступінь. Зрозуміло, кількість охочих отримати робочу візу набагато більша, ніж обсяг квоти. Тому, як і у випадку з green card, організовується лотерея серед усіх, хто подав заявку на H1/B.

   Загалом процес оформлення візи виглядає так. Спочатку ви заповнюєте та подаєте до служби USCIS (US Citizenship and Immigration Services) форму LCA (Labor Condition Application). Її повинні затвердити, після чого компанія, яка збирається запитити вас на роботу, має заповнити форму I-129 та подати разом з нею супроводжуючі документи (зокрема свідоцтво про реєстрацію) до філії USCIS у своєму місті.

   Плюсом цього типу візи є можливість змінити компанію, не залишаючи межі США. Для цього потрібно подати нову заяву на H1/B і, не чекаючи її затвердження USCIS, можна приступати до роботи на новому місці.

   Також власник робочої візи може вирушити до США зі своєю родиною. Чоловік або дружина, а також діти віком до 21 року, які не перебувають у шлюбі, отримають візу типу H-4 з тим же терміном дії, що й H1/B.

3. Віза L-1 (переклад).

   Ця віза дозволяє перевестися в американський офіс компанії, в якій ви пропрацювали щонайменше один рік протягом останніх трьох. Іншими словами, якщо ви є співробітником глобальної компанії з офісом у США, ви можете претендувати на отримання візи L-1.

   Терміни надання цієї візи – до трьох років (з правом продовження терміном від 5 до 7 років, залежно від посади). У порівнянні з візою H1/B перевага L-1 – відсутність квот. Тобто, якщо ви підходите під усі вимоги, то ви, швидше за все, отримаєте свій дозвіл на роботу. А згодом зможете подати заяву на green card.

   Здобути цю візу можуть представники не всіх професій. Найчастіше її видають керівникам чи співробітникам зі спеціальною освітою (люди, знайомі із системами та технологіями компанії, її виробництвом та менеджментом).

4. Віза J-1 (стажувальна).

   Вона призначена для студентів з обміну та стажистів – молодих людей віком від 18 до 35 років, які хочуть освоїти у США ті чи інші професійні навички. Віза J-1 на відміну від студентської дає право на роботу. Її термін дії становить від 6 до 18 місяців.

   Багато IT-компаній (а також університети та державні організації) щороку проводять набір молодих фахівців на стажування, тому якщо ви задовольняєте основним вимогам, то можете спробувати цей варіант. Серед них – володіння англійською мовою на тому рівні, який вказаний у програмі обміну, якою ви їдете до США. Необхідною є медична страховка. Крім того, знадобиться сплатити деякі витрати – знову ж таки, залежно від програми, це може бути збір за розгляд заявки, плата за страхування візи тощо.

   Програми, які дозволяють отримати візу J-1, є різноманітними. До них відносяться широко відомі Au Pair, EduCare та Work/Travel, а також багато інших. Особливий інтерес представляє програма Intern. Вона призначена для тих, хто хоче стажуватися в одній із наступних сфер:

   • Information, Media and Communications;
   • Business, Management, Commerce and Finance;
   • Public Law and Administration.

   Людина, яка хоче стажуватися за цією програмою, повинна мати підтвердження тому, що вона як мінімум два роки навчалася за цією спеціальністю у вищому навчальному закладі.

   Ще одна програма – Trainee – орієнтована на молодих спеціалістів віком від 19 до 34 років. Вони повинні мати досвід роботи за спеціальністю не менш як два роки після закінчення вузу.

   Щоб отримати візу J-1, знадобиться заповнити дві форми (DS 2019 та DS-160) та пройти інтерв'ю у посольстві США. Протягом наступних шести тижнів вам повідомлять, чи ви отримаєте візу.

Корисні ресурси

Якщо ви маєте намір переїхати до США, вам можуть стати в нагоді ресурси декількох типів:

1. Сайти для пошуку роботи. Найвідоміший з них - Monster.com . Він входить до трійки найбільших подібних ресурсів у США, у його базі даних – понад мільйон пропозицій роботи. Вакансії можна сортувати за різними параметрами, у тому числі за навичками, якими повинен мати претендент.

   Ще два корисні сайти – Indeed.com та CareerBuilder.com. Другий примітний тим, що на ньому розміщують вакансії багато компаній із рейтингу Fortune 1000.

   Варто також заглядати на спеціалізовані сайти для програмістів – скажімо, cybercoders.com . Там доведеться витратити менше часу на пошук релевантних вакансій, ніж на сайтах, де розміщуються всі оголошення поспіль.

2. Сайти з інформацією про різні регіони США. Можна вибирати, куди переїхати, не лише за розташуванням компанії, а й за власними уподобаннями. Адже різні штати досить сильно відрізняються і за кліматичними умовами, і за рівнем життя.

   Щоб не потрапити в халепу, варто заздалегідь зрозуміти, до чого готуватися до того чи іншого регіону. Це може допомогти ресурс numbeo.com. На ньому ви знайдете ціни на основні групи товарів та послуг в основних містах США. І зможете зорієнтуватися - скільки вам обійдеться життя в кожному з них.