Колись безпілотні автомобілі, дрони, мобільні телефони та супермаркети без касирів були лише фантастикою. У сучасному світі ми можемо спостерігати всі ці речі на власні очі завдяки відірваним від життя мрійникам, які в дитинстві під ковдрою читали Кліффорда Саймака та братів Стругацьких, а зараз працюють над втіленням найбожевільніших ідей. Наприклад, Ілон Маск зараховує книги знаменитих фантастів Айзека Азімова, Дугласа Адамса і Роберта Хайнлайна до улюблених. А інший підприємець Джефф Безос під час створення Kindle надихався ідеями із книги Ніла Стівенсона.
Не просто фантазія
Наукова фантастика часто пропонує глядачеві альтернативні, часом привабливіші реальності, ніж справжня. Вона проводить його крізь різні епохи за допомогою машини часу, відкриває завісу таємничого та недоступного Космосу з його можливими іншими цивілізаціями, приваблює науковими та технологічними новинками у вигляді штучного інтелекту чи віртуальної реальності. Наукова фантастика містить у собі фантазію і тому, про що людина не могла навіть подумати.
Наукова фантастика має багато спільного із футурологією – наукою про прогнозування майбутнього на основі загальносвітових економічних, політичних та соціальних тенденцій. Похибка таких передбачень полягає лише в тому, що багато футурологів розраховують на те, що соціальне життя та технології розвиватимуться в геометричній прогресії. Письменники-фантасти на кшталт: Артура Кларка, Станіслава Лема та Айзека Азімова відомі не лише як фантасти, а й як популяризатори науки та футуристи, які писали наукові статті.
Cinema Fantastico
Деякі режисери змогли передбачити появу мобільного телефону, Skype з можливістю відеодзвінків, планшетних комп'ютерів та ідеї космічного туризму. З позаземними жителями люди все ще не увійшли в контакт, але вважатимемо це тільки тому, що інопланетні уми не вважають людство готовим до цього. А за кілька десятків років нікого можливо і не побачить сенатор-робот, світове турне голограми Майкла Джексона чи прогулянки на каное річками Марса. Розвиток кінофантастики було безпосередньо пов'язане з подіями, що відбувалися у реальному світі та науково-технічним прогресом. Адже лише за допомогою нових технологій можна було втілювати найвдаліші режисерські вистави.
Все почалося з подорожі на Місяць
Піонером кінофантастики вважається фільм Жоржа Мельєса «Мандрівка на Місяць» 1902 року. Він пародіював сюжети романів Герберта Уеллса та Жюля Верна, але сценарій, декорації та спецефекти належали винахідливому розуму режисера. Незважаючи на короткий хронометраж, фільм був сповнений подій. Під час польоту на Місяць експедиція встигла дослідити кратери, побувати в полоні у місячних жителів і повернутися назад.
Варто виділити антиутопічну драму "Метрополіс". Саме тут уперше з'являється відеотелефон. Дія фільму розгортається в майбутньому, де суспільство поділено на дві частини – Рай, де мешкають найвищі стани мешканців та Пекло, в якому промислові робітники трудяться на користь господарів Верхнього рівня. Люди на Дні є лише придатком для машин, чия праця незабаром буде автоматизована. Але чи така антиутопія? Німеччина була розбита Першою Світовою, позбавлена частини території, пригнічена озброєними комуністами.
П'ятдесяті: золота пора Голлівуду
Але справжній виток у розвитку кінофантастика отримала у Голлівуді у 50-ті, де це кіно було по-справжньому затребуваним та прибутковим.
День, коли Земля зупинилася
Оригінальна назва: The Day The Earth Stood Still Рік: 1951 Режисер: Р. Уайз
Фільм став відображенням США у розпал холодної війни з СРСР. На Землю прилітає інопланетна тарілка і громадянин іншої планети повідомляє про існування співдружності мирних планет і видає інструкцію, згідно з якою земляни повинні укласти мирний договір з усіма державами або повне знищення планети.
Прибулець дає зрозуміти, що гонка ядерної зброї, нескінченні війни та розбрати на Землі заважають мирному співіснуванню з іншими мешканцями Всесвіту і викликає занепокоєння, тому що «агресивна людина» намагається підкорити не лише чужі держави, а й космос. Кінострічка мала пацифістський посил та її творці мали надію, що зможуть вплинути на розвиток молодої ООН.
Заборонена планета
Оригінальна назва : Forbidden Planet Рік: 1956 Режисер: Фред М. Вілкокс
"Заборонена планета" стала своєрідним продовженням історії. Людство вже встигло здійснити висадку на Місяць, побувати на всіх планетах Сонячної системи. Але цього виявилося замало. Люди вирішабо колонізувати відкритий космос. Жителям планети вдається перевищити швидкість світла, тому робиться спроба захоплення інших планетарних систем.
Експедиція вирушає на нову планету і, незважаючи на застереження систем безпеки, залишається там. У перший же рік знайомства з планетою виявляється, що раса інопланетян, що жила тут, була в кілька разів прогресивніша в технічному та моральному розвитку. Серед них не було нерівності, злочинів та хвороб. Занапастила цивілізацію підсвідомий потяг до руйнувань і ненависті. Фільм був приправлений футуристичним дизайном, посиланнями до Шекспірівської «Бури» та електронної музики, що тоді було в новинку, тому він став справжнім проривом у жанрі.
… І так, якщо ви вважаєте, що текст, що йде вдалину, на тлі зірок — вигадка режисера «Зоряних воєн», подивіться трейлер «Забороненої планети».
У фільмі "Вони" режисер наочно демонструє можливі негативні наслідки випробувань ядерної зброї. Ядерні боєголовки постають у вигляді величезних мурах, що мутували, які знищують все на своєму шляху. Більш реалістичну постапакаліптичну картину можна побачити в «Кінці світу», де ядерна війна знищує все населення північної півкулі.
Вторгнення викрадачів тіл
Оригінальна назва: Invasion of the Body Snatchers Рік: 1956 Режисер: Дон Сігел Була популярна і тема вторгнення неземних цивілізацій. Дехто вважав фільм алегорією на загрозу комунізації Заходу. Він став культовим і обзавівся кількома пізнішими рімейками.
Воно прийшло з далекого космосу
Оригінальна назва: It Came from Outer Space Рік: 1953 Режисер: Джек Арнольд
Інший фільм «Воно прийшло з далекого космосу», знятий за сценарієм Рея Бредбері, став першою кінофантастикою у технології 3D. Це історія про метаморфози, які відбуваються з людьми під впливом космічного корабля, що впав.
Шістдесяті
На кінофантастику 60-х мали величезний вплив кілька факторів: природний потяг людини до нового і незвіданого, що відбилося в освоєнні Космосу і підготовці США до польоту на Місяць, Холодна Війна і війна у В'єтнамі. Наслідки ядерної загрози для людства були відображені у фільмах:
Планета мавп
Оригінальна назва: Planet of the Apes Рік: 1968 Режисер: Франклін Дж. Шаффнер
Головний герой виявляє себе на невідомій планеті, населеній розумними мавпами. Але в якийсь момент він гірко розуміє, що він не на іншій планеті, а на Землі, в далекому майбутньому. Мавпи еволюціонували, а люди зайняли їхнє місце. Світовий перебіг історії розпочинає новий цикл. Картина мала величезний успіх, і згодом було знято безліч продовжень та рімейку, за мотивами створено кілька коміксів та відеоігор.
Маньчжурський кандидат
Оригінальна назва: The Manchurian Candidate Рік: 1962 Режисер: Джон Франкенхаймер
Фільм є політичним трактатом про протистояння США і радянських солдатів під час Корейської війни.
Доктор Стрейнджлав, або як Я перестав боятися і полюбив бомбу
Оригінальна назва: Dr. Strangelove or: How I Додано: Stop Worrying and Love the Bomb Рік: 1964 Режисер: Стенлі Кубрик
Кінокартина знята на кшталт чорної комедії. Вона побачила світ через рік після закінчення Карибської кризи, тож нічого дивного, що вона буквально пронизана критикою зовнішньої політики США та пародує антикомуністичну істерію.
Космічна одіссея 2001
Оригінальна назва: 2001: A Space Odyssey Рік: 1968 Режисер: Стенлі Кубрик
Найзнаковішим фільмом цього періоду стала «Космічна одіссея 2001» С. Кубріка. Основу складає розповідь одного із трійки великих фантастів – Артура Кларка. Назва відсилає нас до поеми Гомера про мандрівки Одіссея. Також і людина народжується і подорожує цим світом у пошуках сенсу і себе. Кіно порушує основні питання світобудови: Як виник Всесвіт? Хто ми? Звідки ми прийшли і куди прямуємо?
У фільмі зображені всі стадії розвитку людства: світанок цивілізації та величезний прогрес у науці, техніці та освоєнні космосу. Поява першої безмовної мавпи на планеті, зародження племен, що виникли інстинкти розмноження і самозбереження внаслідок взаємодії та ворожнечі між ними. Практично відсутність діалогів, краса кадру та незавершеність сюжету доповнюються класичними симфоніями Штрауса та Лігеті. На окрему тему заслуговують загадкові чорні моноліти, які з'являються на екрані протягом усього фільму.
Водночас у Європі у зв'язку із соціальними змінами та розшаруванням суспільства стають популярними антиутопії. "Нова хвиля" накрила всю Європу. Представниками стали невідомі раніше молоді режисери, які у фільмах вдавалися до критиканства політичної сфери, масової культури, консумеризму, викриття людських вад. Вони були противниками комерційних фільмів і вдавалися до багатьох експериментів з камерою, світлом та образами.
У цьому фільмі, знятому за романом Рея Бредбері, описано тоталітарну систему, яка забороняє літературу, яка змушує мислити. Внаслідок заборони людиною стає простіше керувати. Головний герой слідує цій системі і спирається на її спотворені ідеали, приймаючи їх за власні. Люди, у будинках яких знаходять книжки, до негайної ліквідації, а бібліотеки – спалення.
Людство перестає думати і відчувати, особистісні цілі та цінності замінюються матеріальними благами. Людські роти сповнені непотрібних слів, а голови порожні. Вони розмовляють заради слів, а не заради сенсу та глибини. Вони ходять на роботу, вечори проводять за безцільними заняттями на кшталт перегляду нескінченних серіалів, що зомбують. Світом править масова культура та бездуховність. Але незабаром головний герой фільму розчаровується в насаджених ідеалах і приєднується до групи пустельників для розвитку інтелектуального прогресу.
1984
Рік: 1956 Режисер: М. Андерсон
У фільмі «1984» показують безрадісне тоталітарне майбутнє, де заборонені будь-які партії та ідеології, крім однієї – партії Великого Брата, що невпинно стежить за людьми через маленький телеекран, який не можна відключити. Ніхто не може втекти від всевидячого ока. Будь-яка непослух суворо карається. Головний персонаж працює у Міністерстві Правди, яке фіксує будь-які прояви непокори та займається фальсифікацією історії. У душі він ненавидить партію та сумнівається у навколишній дійсності.
У схожій ситуації опинабося і герої Альфавіля – міста майбутнього, в якому всі людські почуття та емоції опиняються поза законом. Заборонено поезію та романтику. Містом управляє байдужа комп'ютерна система. Це призводить до відчуження, перманентної туги та ізоляції індивіда від суспільства. Але на цьому острові самотності з'являється герой, який готовий змінити все.
ПЕРЕЙДІТЬ В ПОВНУ ВЕРСІЮ